"Магічне" дерево: які диво-властивості має освячена верба

"Магічне" дерево: які диво-властивості має освячена верба

На Вербну неділю заведено приносити до храмів гілочки верби для освячення. Для чого українці робили це з давніх часів та який це мало ефект?

Про ефект гілля верби написав "Апостроф".

В день Вербної неділі християни згадують урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим, який знаменував собою наближення його страждань і жертовної смерті. Люди, які його вітали, кидали на дорогу плащі та зелені галузки пальм, вигукуючи: «Осанна Синові Давида!». Сам звичай освячення пальмових гілок (вербових гілок, квітучих галузок тощо) введено в літургію у XI ст.

Що робили наші предки з вербою, щоб скористатися її магічною властивістю:

  • Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, та не боліло горло;
  • Робили ванну з гілками верби, щоб зняти набряки та позбутися розширення вен;
  • Робили відвар з кори верби, якщо у людини є гінекологічні захворювання.
  • Освячені вербові котики, кидали в кашу, щоб через ті котики передали людям силу весняної енергії на цілий рік.
  • Вірили, що дивовижна рослина може допомогти при ревматичному ураженні суглобів, подагрі та артриті.
  • З освяченою вербою після повернення з церкви обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худоба була здорова, плідна, та корови давали багато молока.
  • Вважали якщо у людини болять коліна, то можна розтерти їх сумішшю з вербного порошку.
  • Вірили що сережки з верби можуть тонізувати діяльність серця.
  • Рани можуть загоїтися набагато швидше, якщо їх посипати порошком з вербової кори.
  • Клали вербу після освячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил.
  • Свячену вербу клали в домовину повитусі, щоб мала чим відганяти нечистих.
  • В Україні та Польщі вербу називають сум-дерево. Адже верба не тільки співчуває хворобі, але й здатна її забрати.
  • Верба допомагає при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та селезінки.

Процесія з вербами є, з одного боку, пам'яткою про давню історичну подію, а з другого — нашими кроками разом із Христом до жертви, якою нині є Літургія



Загрузка...