Старший солдат Олександр – чи не наймолодший військовослужбовець одного з підрозділів 124 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ за віком, та не за терміном служби: зі своїх 23 років вже три з половиною він у Збройних Силах України.

Про юного захисника розповіли у 124 окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ, передає інформаційна агенція «Юг.Today».

Олександр народився у місті Арциз Болградського району, звідки й узявся позивний – «Харциз». Втім, як зазначають, військовий завжди чемний, серйозний, відповідальний та доброзичливий. Ще у дитинстві Олександра перевезли у Кропивницький, який став його справжнім рідним містом. Однак, коли настав час обирати місце навчання, подався аж до Львова, де став студентом Національного університету ім. Франка та вивчав прикладну математику. Проте захисник зізнається, що на той момент йому не вистачало серйозності та посидючості, тому, провчившись один рік, вирішив узяти академічну відпустку та пішов на строкову службу:

«Щоб там мені клепки вставили. Справді, за півтора року мій характер змінився, я загартувався, навчився ретельно й відповідально ставитися до будь-якої справи».

Демобілізувавшись у грудні 2021 року, Олександр збирався відновити навчання в університеті, але натомість через три місяці добровольцем пішов на війну:

«З ТЦК та СП мене виганяли, мовляв, ти ж щойно з армії повернувся, та я наполіг, не міг я інакше повестися, коли ворог вже на порозі стояв», – каже Олександр.

На посаді стрільця пробув кілька місяців: його відповідальність та методичність помітили, тож «Харциз» став діловодом речової служби, забезпечення спорядження, особистими засобами захисту, іншим речовим майном вимагають від молодого бійця ретельності, суворого контролю та зосередженості. Коли ж видається вільний час, переважно вночі, захисник самотужки опановує сферу розробки вебсайтів – самовдосконалюється, аби відповідати коханій дівчині Анастасії, яка в Харкові вивчає міжнародну економіку та вже четвертий рік чекає на свого воїна. У майбутньому Олександр мріє одружитися з коханою та вирушити у весільну подорож Європою:

«Бажаю усім побратимам якомога швидше повернутися з перемогою зі щитом, а не на щиті. Мрію нарешті одружитися й відправитися у весільну подорож до Європи. Але доти усім нам треба набратися терпіння, мужності та сумлінно робити все можливе, аби прискорити Перемогу», – каже Олександр.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА