На південь Одещини повертаються лелеки. Зграя красенів-птахів була помічена 22 березня за селом Садове Мологівської громади. Тут пернаті зупинились на перепочинок, щоб підживитися і летіти далі до своїх домівок в Україні, де на них вже давно чекають. Про це журналісти видання «Південь сьогодні» дізналися з публікації на сторінці «Наше місто. Білгород-Дністровський» у Фейсбук.

Зазначимо, що  Лелечий день – час, коли до рідних гнізд повертаються лелеки, несучи із собою подих весни, світло й надію, в Україні відзначається 19 березня. У цей період, разом з лелеками, як зазначають науковці Нижньодністровського національного природного парку, приходить і коротке похолодання.

Однак у Нацпарку чорно-білих птахів 19 березня ще не було.

«Гніздо, за яким спостерігаємо, ще не заселили», – відповіли на наше запитання екологи.

Проте запізнилися цьогоріч лелекі не тільки на Одещину.

Нижче ділимося спостереженнями заступника директора з наукової роботи Канівського природного заповідника, орнітолога Віталія Грищенка:

«Летять лелеки. Повертаються до гнізд, радують наші очі. І хоч багато лелечих осель уже зайняті, чимало ще чекають на своїх господарів. Не переймайтеся, що вони поки що стоять порожні. Міграція продовжується, зграя за зграєю рухаються в рідні краї. Пройде небагато часу, й бузьки заклекочуть і на вашій вулиці. Взагалі приліт їх – це тривалий процес, який продовжується більше місяця – зараз зазвичай із початку березня до першої половини квітня. А процес зайняття гнізд тягнеться ще довше. У деякі з них чорногузи можуть повертатися аж наприкінці квітня, або й на початку травня. Так само не завжди на гнізді одразу утворюються пари. Іноді птахам доводиться чекати свою «половину» тижнями.

І ще дещо цікаве про лелечі зграї. У першій і другій декадах березня вони були невеликі. Взагалі весняні зграї цих птахів менші, ніж осінні, але все ж можна зустріти по дві-три сотні або й більше бузьків, що кружляють у високості. Поки що ж зустрічали не більше кількох десятків. Лише останніми днями розмір зграй почав зростати. Це говорить про те, що міграція лелек поки що не досягла найбільшої інтенсивності. То ж чекайте своїх сусідів, вони повертаються.

Продовжуємо спостереження за міграціями білого лелеки в Україні. Запрошую всіх бажаючих долучатися й дякую всім, хто бере в цьому участь. Пишіть у коментарях чи особистих повідомленнях, коли й де цього року вперше побачили лелек – дату й місце. Якщо ви зустріли пролітну зграю, бажано вказувати хоч приблизно кількість птахів і по можливості – напрямок польоту. Прохання також пересилати інформацію про приліт лелек з інших ресурсів в інтернеті, охопити його весь самотужки я не зможу. Якщо є інформація про випадки зимівлі лелек у природних умовах, буду вдячний і за неї».

Ну і наостанок ділимося з вами посиланням на публікацію блогера з Татарбунарської громади Михайла Стельмакова, який стверджує, що лелеки на відео знайшли один одного лише за добу. Як бачимо, у птахів, як і в людей, усе по-різному.

Джерело: Південь сьогодні