Ніч проти 29-го квітня для мешканців вулиці Захаріаді в Ізмаїлі стала справжнім випробуванням на міцність. В епіцентрі чергової атаки дронів-камікадзе опинився приватний сектор. Поки сусіди рахували вибухи, родина лікаря-хірурга Центральної районної лікарні  Саф’янівської сільської ради Ернеста Норайровича Товмасяна відчула на собі, що таке  «підстрибнути разом із будинком» від вибухової хвилі. Журналісти «Бессарабії INFORM» поспілкувалися з медиком, щоб дізнатися, як сталева конструкція «Капсула життя» у спальні стала єдиною межею між життям та смертю для п’яти людей.

Ернест Норайрович — людина в Ізмаїлі відома. Як лікар-хірург вищої категорії він звик до складних рішень, але захист власної родини став для нього найважчим «клінічним випадком». Його будинок — типова для старого Ізмаїла саманна споруда.

«Саман — це глина та солома. У таких будинках немає фундаменту. Вирити тут повноцінний підвал — це самогубство, стіни просто “складуться” всередину. Раніше ми щоночі піднімали трьох дітей — 12-річного сина, шестирічну доньку та їхню півторарічну сестричку — і везли їх у бомбосховище біля лікарні. Але коли атаки стали щоденними, ми зрозуміли: оперативність буде втрачено. Поки зберешся, поки доїдеш — “шахеди” вже над головою», — розповідає пан Ернест.

Рішення прийшло від дружини Олени. Вона знайшла інформацію в інтернеті про вітчизняну розробку «Капсули життя», яку родина бачила раніше в Ізраїлі. Це сталевий бокс, який встановлюється прямо в кімнаті. Родина придбала його в оплату частинами за 120 тисяч гривень лише за місяць до найжахливішої ворожої атаки. І в цю ніч вони вчетверте перечікували її в «Капсулі», яка виявилася справжнім порятунком для всіх членів родини.

«Це сталевий паралелепіпед, десь 2 на 2 метри. Всередині — просто голі металеві листи, ми застелили їх ковдрами. Виробник попереджав: якщо буде пряме влучання або потужна хвиля, звук може бути таким, що луснуть барабанні перетинки. Тому ми маємо правило: у капсулі всі — і ми, і діти — обов’язково в будівельних навушниках. Ми встигли покористуватися нею лише місяць, це була четверта атака», – описує металеву конструкцію голова родини.

У ніч на 29 квітня атака на Ізмаїл розпочалася близько першої години ночі. Після сигналу тривоги Ернест із дружиною та трьома дітьми забарикадувалися всередині металевого паралелепіпеда.

«Перша хвиля — три потужні вибухи. Я чув їх через метал, здавалося, що б’ють прямо по даху. Потім настала тиша десь. Я вже хотів виходити, перевірити обстановку, але дружина ніби щось відчула. Сказала: “Лишаємося”», — згадує лікар.

Через 15 хвилин вулиця Захаріаді здригнулася від найпотужнішого удару. «Шахед» влучив у сусідній будинок — всього за 10 метрів від оселі родини.

«Відчуття було таке, ніби нас разом із цією металевою конструкцією підкинуло вгору і різко опустило. Почався страшний гуркіт — на капсулу, наче град, посипалися скло, уламки шиферу, каміння. Усередині все гуло, але конструкція витримала», – констатує пан Ернест.

Коли Ернест вибрався назовні, залишивши родину в капсулі, перед ним постала жахлива картина. Сусідського будинку фактично не існувало. На подвір’ї Ернеста палала газова труба, вогонь перекинувся на сарай, що стояв упритул до житлових стін. Вибухова хвиля буквально підняла покрівлю і посадила її назад. У кімнатах обвалилося перекриття через пошкодження горища. Вікна та двері були вибиті разом із рамами по всьому периметру. Також у дворі знесло паркан.

«Я діяв холоднокровно. Найперше вивів дружину з дітьми через бічні двері, щоб вони не бачили цього жаху та вогню. Відправив їх до тещі, а сам повернувся до осередку вогню. Страх наздогнав уже потім, коли я зрозумів, що на місці нашого ліжка зараз лежать уламки стелі та бите скло», — каже хірург.

Сьогодні будинок родини Товмасяна підлягає відновленню, але найголовніше – всі члени сім’ї живі і неушкоджені. Пан Ернест впевнений: «Капсула життя» — це не розкіш, а необхідність для мешканців приватного сектору Ізмаїла.

«Життя безцінне. 120 тисяч гривень — це багато, але це ніщо порівняно з безпекою дітей. В Ізмаїлі в приватному секторі велика проблема з підвалами та укриттями. Капсула — це ідеальний вихід. Тобі не треба бігти через пів міста під уламками, ти просто робиш два кроки від ліжка і опиняєшся в безпеці. Це справді «капсула життя». Ми перевірили це на власному досвіді», — резюмує медик.

Джерело: bessarabiainform.com