При написанні деяких українських слів, часто маємо сумніви і боїмося допустити помилку.

Розповімо про сполучення слів "до невпізнання".

Портал answiki роз'яснив написання цього вислову.

Фраза "до невпізнання" пишеться лише окремо.

Воно виступає складеним іменниковим прислівником, який є незмінною частиною мови. Це прислівникове сполучення утворене з'єднанням прийменників та іменників. Їх окреме написання зумовлене тим, що слова ще не до кінця позбулися свого попереднього іменникового значення.

Дуже часто у реченні між окремими складовими такого сполучення можна поставити означення:

Жінка після довгої відпустки змінилася до (повного) невпізнання.

Наш знайомий ліс змінився до (цілковитого) невпізнання: старі дуби обплелися віттям вгорі, стежки позаростали, поодинокі кущі перетворилися у непрохідні хащі.

До цього ж ряду прислівникових сполучень належать: без відома, до вподоби, в результаті, на відчай, по правді.