"Жіночко" чи "пані": філологиня пояснила, як казати в Україні
Часто у громадських місцях чуємо звертання "жінко" або "жіночко".
Але подібні звертання є продуктом СРСР, коли перемогло маркування за статтю і віком - "дєвушка/женщіна", кажефілологиня Ольга Васильєва у своєму дописі на facebook.
"У країнах Заходу вікові, расові та статеві ознаки використовуються лише для опису зниклої людини, померлої або тієї, що скоїла злочин. У решті випадків за основу береться соціальний стан заміжня або незаміжня. В Україні маємо використовувати слова "пані" до заміжньої жінки, а "панна/панночка/панянка до незаміжньої", - пояснює Ольга Васильєва.
Якщо не знаєте, заміжня жінка чи ні, звертайтеся "пані". У нашій мові немає такого нейтрального слова, як в англійській (Ms., що читається як [miz]).
Також питомим для української мови є слово "добродійка", проте у тлумачному словнику воно позначає тільки дорослу поважну особу.
"На жаль, гоноративом "пані" в Україні досі мало послуговуються. Не усвідомлюють, що грубе "жінко" несе в собі функціонально-знеособлений відблиск — "жінколюдина", - зазначила редакторка.
Цікавий факт: у французькому містечку Сесон-Севіньє, а згодом і в усій Франції, місцева влада на вимогу феміністичної організації заборонила звертання "мадемуазель". Залишила тільки "мадам" незалежно від соціального статусу жіноцтва, бо всіх чоловіків заведено називати лише "мсьє". А німці попрощалися з "фройляйн" ще 50 років тому, залишивши тільки "фрау".
В англомовних країнах до чоловіка звертаються тільки "містер" незалежно від його сімейного статусу, в іспаномовних - тільки "сеньйор", в Італії - тільки "синьйор". В Україні зараз теж є тільки "пан", проте було колись і "пани́ч" на позначення неодруженого чоловіка.
"В Україні, Іспанії та Італії жінка мала б зватися тільки пані та сеньйора/синьйора. Дрібниці мають значення, але нам би спочатку від "жіночка" та "женщіна" відмовитись", - підсумувала філологиня.