"Пекарня" і не тільки: які українські слова росіяни запозичили собі

"Пекарня" і не тільки: які українські слова росіяни запозичили собі

Росіяни запозичили в нас слово пекарня. Цей заклад вони раніше називали "калачная".

Які ще слова росіяни забрали собі, розповіла філологиня Ольга Васильєва у Facebook.

"Спальню росіяни теж запозичили в нас. У них була "спальная". А ось інші автентичні українські слова на позначення закладів, що закінчуються на -арня, -ерня, -альня, -ельня, багато з яких потребує двослівних відповідників у російській мові", - пише у своєму дописі Ольга Васильєва.

Приклади

броварня/ пивоварня (рос. пивоваренный завод);

сироварня (рос. сыроваренный завод);

мʼясарня (рос. мясной магазин);

винарня (рос. винный магазин);

книгарня (рос. книжный магазин);

квіткарня (рос. цветочный магазин);

зброярня (рос. оружейный магазин);

сукнарня (рос. суконная фабрика);

взуттярня (рос. обувная фабрика);

кавʼярня / каварня (рос. кофейная, пізніше кофейня);

друкарня (рос. типография);

лікарня (рос. больница);

перукарня (рос. парикмахерская);

вівчарня (рос. овцеводня);

ливарня (рос. литейная);

майстерня (рос. мастерская);

цукерня (рос. кондитерская);

парфумерня (рос. парфюмерный магазин);

цегельня (рос. кирпичный завод);

ґуральня (рос. спиртоводочный завод);

швальня (рос. швейная мастерская);

вітальня (рос. гостиная);

їдальня (рос. столовая);

пральня (рос. прачечная);

ткальня (рос. ткачечная);

приймальня (рос. приёмная);

вбиральня (рос. уборная);

роздягальня (рос. раздевалка);

приміряльня (рос. примерочная) тощо.

Усі -арні/-ярні повʼязані з продуктивним українським суфіксом -ар/-яр для творення маскулінативів, зазначає філологиня.

 
Редакторка Ольга Васильєва сказала, які українські слова росіяни запозичили собі
Редакторка Ольга Васильєва сказала, які українські слова росіяни запозичили собі 

"Професор Тищенко наводив з чотири десятки засобів, які задіює російська мова для його заміни", - каже редакторка і наводить приклади.

Каменяр — каменщик, казкар — сказочник, бджоляр — пчеловод, газетяр — газетчик, володар — господин, вівчар — овцепас, трудар — работяга, байкар — баснописец, рибар — рыболов, крамар — торгаш, чудар — чудак, скупар — скупердяй, шахтар — шахтер, ледар — лодырь, нуждар — нуждающийся, сукнар — сукновал, коминар — трубочист, домонтар — домосед, ковзаняр — конькобежец, звіздар — звездочет, віршар — стихотворец, плотар — плотогон, лікар — врач, поштар — почтальон, нотар — нотариус, орендар — арендатор, перукар — парикмахер, бенкетар — участник банкета, словникар — составитель словаря, срібляр / золотяр — серебряных / золотых дел мастер.

До речі, -арню, -ерню вдало використовують українські бізнеси, утворюючи назви-оказіоналізми: "Реберня", "Новинарня", "Освітарня", "Манікюрня".

Також підказую ідею: нотаріальну контору можна назвати НОТАРНЯ. А жінка, яка в ній працює, буде НОТАРКА.

"Є в нас і сіткарні — місця, де плетуть маскувальні сітки нашим захисникам. Кумедно, що якось у ЗМІ назвали жінок, які плетуть ці сітки, пліткарками. Ні, вони сіткарки. Не біймося мови, творімо її", - наголосила Васильєва.



Загрузка...