НПП «Тузлівські лимани» наразі є єдиним морським нацпарком в Україні, де фахівці мають змогу постійно вести моніторинг узбережжя Чорного моря. Нещодавно, під час чергового такого моніторингу, екологи вперше на території Нацпарку «Тузлівські лимани» виявили блакитного краба (Callinectes sapidus). Інформацією про незвичайну знахідку поділився у своїх соцмережах співробітник НПП, еколог Іван Русєв.

Еколог розповідає, що блакитний краб дійсно вже живе у Чорному морі, хоча і не є його корінним мешканцем — це вид-вселенець. Його батьківщина — атлантичне узбережжя Америки, від Канади до Аргентини. Вважається, що до Чорного моря він потрапив разом із баластними водами суден або просто мігрував через Середземне та Мармурове моря, де він вже мешкає.

Блакитний краб любить лимани та прибережні зони моря з невеликою глибиною і невисокою солоністю. Хоча цей краб виглядає дуже гарно — його клешні мають характерний яскраво-блакитний колір, а також є делікатесом, для екосистеми Чорного моря він є інвазивним видом і несе певну небезпеку для чорноморського біорізноманіття.

«Він набагато більший і агресивніший за місцевих крабів, наприклад, трав’яного чи кам’яного, або плавунця, тому буде витісняти їх», — пояснює Іван Русєв.

Крім того, блакитний краб їсть майже все — молюсків, дрібну рибу та водорості, що може впливати на баланс місцевої флори та фауни. Остання пара ніжок сплющена і нагадує весла, що робить його чудовим плавцем для швидкого пересування. Блакитний краб дуже витривалий.

«Він може виживати у воді з низьким вмістом кисню та при значних коливаннях солоності, що робить Чорне море для нього цілком комфортною оселею», — розповів еколог.

У коментарях до допису Івана Русєва користувачі зазначали, що помічали блакитного краба й в інших районах Одещини, зокрема у Приморському Ізмаїльського району.

Нагадаємо, влітку минулого року у Держрибагентстві повідомляли, що ситуація з появою біля українського узбережжя Чорного моря інвазивного виду — чесапікського блакитного краба (Callinectes sapidus) — перебуває в полі зору науковців Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства (ІРГЕМО). Зокрема тоді йшлося про те, що процес адаптації нового виду в місцевих умовах є складним і довготривалим. Тому інформація про його можливе масове поширення та комерційне використання є передчасною. Водночас наукова спільнота пам’ятає успішні приклади адаптації, масового розвитку та подальшого використання інших інвазивних видів (рапана, піленгас тощо), тому ситуація перебуває під постійним моніторингом.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – з допису Івана Русєва

Джерело: Південь сьогодні