Щороку у християн східного обряду проходить Радониця, яку в народі також називають Гробки, Проводи або Поминальна неділя. Цього дня прийнято згадувати покійних родичів, йти до храму, на цвинтар і поминати їх там.

Щороку дата святкування Радониці змінюється, адже вона прив'язана до Великодня. А вираховування дати Світлого Божого Воскресіння не змінилося для вірян східного обряду.

Через те, що Радониця завжди припадає на дев'ятий день після Великодня, то 2024 року вона проходитиме у вівторок, 14 травня.

Радониця: історія та звичаї

Це основне весняне свято, під час якого віряни східного обряду поминають покійних родичів та близьких людей. В різних місцевостях воно припадає на суботу, неділю, понеділок або вівторок.

Вже в давні часи на християнських цвинтарях цей поминальний день був особливо важливим. Про це свідчать записи Іоана Богослова, які датуються IV століттям. Слово "Радониця" етимологічно походить від слів "радість" і "рід". Християни не повинні заглиблюватися у сум через втрату рідних, а навпаки радіти їхньому відродженню в кращому місці.

В народі поширено чимало різних назва Радониці: Гробки, Проводи, Радоницька або Червона неділя, Батьківська неділя. Для мешканців України найзвичнішою є назва "проводи". Вона зовсім не випадкова, адже підкреслює основний сенс дня.

Цього дня в храмах обов'язково проводяться літургія та вечірнє богослужіння, які завершуються повною панахидою з великодніми піснеспівами. Після цього віряни йдуть до кладовища, моляться за покійних, ставлять на могилах квіти.

Часто до могил покійників віряни приносять фарбовані яйця, паски, цукерки, печиво та фрукти. В деяких регіонах прийнято прямо на кладовищі звершувати поминальну трапезу.

Заборони дня

Існували й заборони, які були пов'язані з відвідуванням кладовища. Наприклад, на цвинтарі забороняється голосно кричати, палити, сміятися чи веселитися. Не варто також і надто бурхливо висловлювати скорботу.

Прикмети

Дуже часто на Радоницю йде дощ. Це означає, що рік буде урожайним. А народжена дитина цього дня отримує в спадок ті ж якості, які були у покійного родича.