Земля могла мати кільцеву систему, схожу на кільця Сатурна, понад 450 мільйонів років тому - у період незвично інтенсивного метеоритного бомбардування. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в журналі Earth and Planetary Science Letters.

Вчені вивчили 21 астероїдний кратер періоду "ордовицького ударного піку" 466 мільйонів років тому і помітили, що вони були дивно розташовані у вузькій смузі Землі близько до екватора. І це незважаючи на те, що понад 70% континентальної кори планети на той час перебували за межами цього регіону.

Як повідомляється, зазвичай астероїди падають у випадкових місцях, тому ударні кратери розподілені рівномірно, як це видно на Місяці та Марсі.

Дослідники підозрюють, що ударний малюнок поблизу екватора утворився після того, як великий астероїд зіткнувся із Землею мільйони років тому.

Учені висувають теорію про те, що цей гігантський астероїд розпався через приливні сили й утворив кільце уламків навколо нашої планети, схоже на кільця навколо Сатурна.

"Протягом мільйонів років матеріал із цього кільця поступово падав на Землю, створюючи сплеск метеоритних ударів, спостережуваний у геологічному літописі", - пояснив автор дослідження Енді Томкінс з австралійського Університету Монаша.

Вчені також кажуть, що шари в осадових породах цього періоду містять надзвичайну кількість метеоритних уламків. Вони припускають, що таке кільце могло відкидати тінь на Землю з "потенційними кліматичними наслідками".

Блокуючи сонячне світло, кільце могло сприяти значному глобальному похолоданню, відомому як "Хірнантський льодовик", визнаному одним із найхолодніших періодів за останні 500 мільйонів років.