Рік тому, 6 червня 2023 року, окупанти рф зсередини підірвали конструкції Каховської ГЕС у Херсонській області. Це призвело до гуманітарної та екологічної катастрофи в кількох регіонах України та потенційно серйозних наслідків в інших країнах, наприклад, через забруднення Чорного моря.  У річницю трагедії Держрибагентство спільно з Всесвітнім фондом природи Україна (WWF-Україна) розповіли, як «каховська катастрофа» вплинула на популяції осетрових видів риб, що занесені до Червоної книги України, передає інформаційна агенція «Юг.Today».

Осетрові – вид, який пережив динозаврів та мало змінился з тих часів. Історично Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг були й частково залишаються оселищами для осетрових видів риб. Сьогодні ситуація  змінилася – з шести видів осетрових, що водяться в Україні, два (осетер шип та осетер атлантичний) вважають вимерлими, а всі інші занесені до Червоної книги та потребують нашого захисту.

Як із промислової риби, якою ледь не «кишіли» українські річки, осетрові перейшли до охоронного статусу?

Гідробудівництво

Осетрові належать до мігруючих видів риб. Для нересту вони долають довгий шлях, щоб знайти вдалу для відкладання ікри ділянку річок, розташовану вище за течією. А після – мігрують назад у море чи океан. Відомо, що севрюга відкладала ікру у водах біля Черкас, інколи піднімаючись до Києва. Знахідки білуги зустрічались біля Києва і навіть вище.

Ситуація значно змінилася у ХХ сторіччі – масштабне гідробудівництво, яке відбувалося на Дніпрі, Дунаї, Дністрі, завдало осетровим найбільшого удару. Глухі греблі – це непереборна перепона для мігруючих видів риб.

Так, після будівництва Каховської ГЕС осетри в Дніпрі фактично зникли, адже одна з найбільш річок чорноморського басейну була перекрита для них непрохідними «стінами» гідроелектростанції.

Надмірний вилов і браконьєрство

Незначна популяція осетрових, що залишилася у басейні Чорного моря та нижній течії річок зіштовхнулася з іншою проблемою – надмірним виловом і браконьєрством. Ікра осетрових, «чорне золото», є одним з найдорожчих делікатесів у світі. Це призвело до нещадної експлуатації осетрових видів та чергового скорочення їхньої популяції. Попри заборони, браконьєрство осетрових залишається серйозною проблемою.

Знищення окупантами рф єдиного в Україні державного осетрового заводу

Природний нерест у Дунаї, штучне зариблення та робота найбільшого в Україні та Європі Дніпровського осетрового рибовідтворювального заводу імені академіка С.Т. Артющика, який належить до сфери управління Держрибагентства, допомагали всі ці роки виживати осетровим видам риб в Україні. Завод забезпечував щорічне вселення понад 1,5 млн екз. молоді осетрових. Він працював з 1984 року й компенсував відтворення осетрових видів риб в Україні, які втратили можливість природного розмноження через зарегулювання Дніпра каскадом водосховищ. Всього за період роботи заводу у водойми України було випущено близько 65 млн екз. підрощеної молоді осетрових видів риб (руський осетер, севрюга, стерлядь, білуга).

Проте внаслідок підриву терористами рф Каховської ГЕС осетровий завод було повністю затоплено, що може призвести до різкого скорочення популяцій цих реліктових риб в українських водоймах та зникнення деяких видів.

По-перше, під загрозою знищення опинилися нечисленні залишки вільноживучих осетрових, нерестовий хід яких з моря в річки якраз припадає на травень-червень. По-друге, було втрачено все ремонтно-маточне поголів’я осетрових, яких утримували на заводі – майже 19 тис. екз. стерляді, осетра та севрюги. За свідченнями дирекції заводу, у результаті катастрофи всі ставки опинилися під шаром води до 4 м.

Допомогти врятувати осетрових від зникнення може комплексний підхід. Боротьба з браконьєрством та незаконним виловом, відновлення природних місць нересту та міграції осетрових, розведення осетрових у рибних господарствах для поповнення диких популяцій – лише одні з основних кроків на шляху збереження та відновлення їх популяцій.

Окрім того, у питанні відновлення Каховської ГЕС щонайменше має бути враховано можливість створення рибоходів для осетрових та інших видів прохідних риб. Загалом же подальші дії мають засновуватися з урахуванням всебічної оцінки екосистемних послуг.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА