Нещодавно в медіацентрі Одеської ОВА відбувся брифінг на тему дотримання мовного законодавства на Одещині. Представниця уповноваженого із захисту державної мови Ярослава Вітко-Присяжнюк розповіла, які скарги щодо порушення мовного законодавства встигли надійти з початку 2024 року, передає інформаційна агенція «Юг.Today».

Від початку поточного року на Одещині було зареєстровано 95 скарг щодо дотримання мовного законодавства. Варто зазначити, що найбільша кількість прийшлася саме на місто Одеса – 71 скарга.

За статистикою, найбільше мешканці області скаржаться на мову реклами та вивісок, а саме таких було зареєстровано 36. Як зазначила Ярослава Вітко-Присяжнюк, це є порушенням статті 28 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – інформація для загального ознайомлення повинна бути виконана державною мовою.

На другому місці виявилася мова обслуговування – 22 скарги, з яких 15 стосувалися безпосередньо мови обслуговування, а ще сім – інформації про товар.

Як не дивно, інтернет-ресурси посіли третє місце за кількістю скарг. Окрім того, продовжують надходити звернення громадян, які стосуються порушень у сфері мови освітнього процесу: за майже три місяці цього року – сім скарг. Ще чотири стосуються сфери охорони здоров’я, що, як зазначила представниця уповноваженого із захисту державної мови, є чималою кількістю за такий короткий термін.

Як результат, в Одеській області вже на сьогодні відкрито 39 заходів державного контролю, із них 37 стосуються міста Одеса.

Отже, наразі Одещина знаходиться на другому місці після Києва за кількістю звернень громадян до уповноваженого щодо дотримання мовного законодавства. Варто зауважити, що наведена кількість скарг свідчить не про усі можливі порушення, а лише про ті, які мешканці області не обійшли стороною, що в першу чергу означає підвищення рівня небайдужості одеситів:

«Одеса знаходиться на другому місці за кількістю небайдужості, якщо можна так сказати. За тим показником, що одесити, мешканці Одеської області є небайдужими до порушення мовного законодавства, їх тригерять подібні порушення, і відповідно вони звертають до уповноваженого із захисту державної мови з метою забезпечити виконання свого права на отримання інформації та послуг державною мовою».

Слід зазначити, що у цьому місяці, 15 березня, Кабмін затвердив Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року, що націлена на всебічний розвиток і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяння опануванню української мови та підвищення престижу використання, посилення її ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору.

Ярослава Вітко-Присяжнюк наголосила, що таке рішення є переломним та знаковим моментом для мовної політики України.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА

Фото – ілюстративне