Щодня, з початку повномасштабного вторгнення, ізмаїльські «павучихи» плетуть маскувальні сітки для наших захисників. Завдяки співпраці з Ізмаїльською філією Одеського обласного центру зайнятості, за працевлаштуванням сітки у волонтерській групі «Павучихи Ізмаїла» плетуть шестеро людей, окрім яких до процесу деякі жителі долучаються у свій вільний час на волонтерських засадах. Наразі волонтери вкрай потребують рук – адже запитів вже на два місця вперед. Про це журналістам «Південь сьогодні» розповіла ізмаїльська волонтерка Ірина Голобородько.

Нагадаємо, завдяки співпраці Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості та Ізмаїльської міської територіальної громади серед затребуваних видів суспільно-корисних робіт було визначено плетіння маскувальних сіток для фронту. Працевлаштовано на таку роботу шестеро людей, які повернуться до плетіння 5 листопада. А до того моменту волонтери справляються власними силами.

Ірина Голобородько розповіла, що запитів на маскувальні сітки дуже багато, матеріалів завдяки підтримці вистачає, однак не вистачає робочих рук.

«Ці шестеро людей, які працювали, вони дійсно роблять великий обсяг роботи. Вони працюють кожного дня, свої вісім годин відпрацьовують. Але ж є і волонтери. Волонтерів зараз не дуже багато працює. Якщо людина саме працює – то вона повинна відпрацювати, а волонтери приходять хтось на годинку, хтось на дві. І я їм все одно вдячна! Бо навіть година тут – це десь два квадратні метри, якщо людина швидко робить. Це справа, яка допомагає. У нас дуже велика черга – на два місяці. Велика кількість потрібна».

На волонтерських засадах люди приходять у зручний час. Деякі долають шлях майже крізь усе місто, аби допомогти у спільній справі. Бували випадки, коли долучалися школярі або студенти. Влітку цього року тричі маскувальні сітки допомагали робити вихованці Ізмаїльської станції юних натуралістів. Однак для малечі таке заняття є дещо важким – адже зняттю готової маскувальної сітки передує багатогодинна монотонна робота. Разом із цим, для батьків облаштували зручні умови, аби вони могли зайняти дитину й допомогти у плетінні:

«Якщо, наприклад, жінка приходить з дітьми – в нас є іграшки, якісь пазли, тож дитина може сидіти – в підвалі тепло і світло, а мама може плести. Просто навіть картинку змінити перед очима, поспілкуватися».

Здебільшого наразі допомагають із плетінням жінки старшого віку. Ірина Голобородько поділилась, що це вже сформований клуб, де люди заводять нові знайомства та спілкуються:

«Ми працюємо без вихідних, і на вихідних я йду зранку сама плету десь до першої-другої години. Потім дівчата збираються. На вихідних там така класна атмосфера. Приходять дівчата пенсіонерки, в них вже свій клуб – і спілкуються там, і англійську вивчають, і посуд принесли, щоб чай пити. Дуже приємно за ними спостерігати. Ми вирішили, що коли закінчиться війна, я поставлю там стіл тенісний, вони будуть приходити і навчатися в маленький теніс грати».

Загалом, порівняно з початком повномасштабної війни, фізичної підтримки у процесі плетіння маскувальних сіток захисникам стало менше з різних причин: деякі люди повернулися до роботи, деякі поїхали за кордон. Однак війна триває, й волонтери отримують нові запити від військових, які потребують цієї допомоги. Ірина зауважила, навіть пів години-година на день можуть значно прискорити процес.

Як ми вже зазначали вище, процес плетіння сіток триває щодня – з 9:00 до 18:00. Охочих допомогти там завжди раді бачити. З питаннями можна звертатися до Ірини Голобородько за номером +380 67 764 87 98.

Амєлія МИЙНОВА
Фото – ілюстративне