Одеса десятиліттями жила в колоніальній «системі координат». Пам’ятники тут ставили не за вклад в Україну, а за лояльність до імперії — російської чи радянської. Натомість українські постаті — витіснялися, замовчувалися або маргіналізувалися. Фахівці Українського інституту національної пам’яті розповіли, яким видатним постатям мають стояти пам’ятники в Одесі і чому, передає видання «Південь сьогодні».

«Сьогодні очевидно: деколонізація Одеси — це не знесення, а насамперед увічнення своїх», — зауважують в УІНП – Одеса.

Юрій Липа

Юрій Липа — мислитель, лікар, ідеолог українського державництва ХХ століття. Автор концепції Чорноморської доктрини. Він бачив Одесу як ключ до українського Півдня і Чорного моря. Був послідовним антиімперським інтелектуалом, знищеним НКВД.

Історики зауважують, що пам’ятник Липі в Одесі — це повернення місту ролі українського геополітичного центру, а не «порту імперії».

Євген Чикаленко

Меценат, публіцист, діяч українського руху, без якого не було б модерної української нації. Євген Чикаленко фінансував українську пресу, культуру, освіту, діяв саме в південному, зросійщеному середовищі. Він довів, що українська справа — це відповідальність еліт.

«Чикаленко в Одесі — це пам’ятник українській громадянській зрілості», — пояснюють історики.

Микола Аркас

Історик, композитор, автор першої популярної «Історії України-Русі». Микола жив і працював в Одесі, популяризував українську історію серед широкого загалу та формував національну свідомість у добу імперського тиску.

«Аркас — доказ того, що Одеса була і є українським культурним містом», — наголошують в УІНП.

Святослав Караванський

Караванський був мовознавцем, дисидентом, багаторічним в’язнем радянських таборів. Він — принциповий борець за українську мову, репресований саме за українство. Одесит, який не зламався під тиском імперії.

«Караванський — це Одеса, яка вистояла проти радянського терору».

Михайло Омелянович-Павленко

Головнокомандувач Дієвої армії УНР Михайло Омелянович-Павленко був символом української регулярної армії, альтернативою міфу про «російську військову Одесу». Пов’язаний з боротьбою за Південь України.

«Його пам’ятник — це Одеса як українське стратегічне місто», — кажуть історики.

Володимир (Зеєв) Жаботинський

Жаботинський — уродженець Одеси, мислитель світового масштабу, який сформувався в одеському середовищі та був антиімперським інтелектуалом.

«Жаботинський — це Одеса багатонаціональна, але не імперська», — пишуть в УІНП.

Павло Скоропадський

Гетьман Української Держави 1918 року Павло Скоропадський був будівничим інституцій, а Південь і Одеса зокрема — важлива частина його державного бачення.

На думку істориків, Скоропадський — це пам’ятник українській державі як системі.

У підсумку фахівці Українського інституту національної пам’яті наголосили: Одеса не потребує «нейтральних» назв.

«Нейтральність — це завжди тінь імперії. Одесі потрібні Липа, Чикаленко, Аркас, Караванський, Омелянович-Павленко, Жаботинський, Скоропадський — бо вони повертають місту історичну гідність», — пишуть в УІНП.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – з допису УІНП – Одеса

Джерело: «Південь сьогодні»