З глибоким сумом ми прощаємось зі старшим механіком-водієм 3-го взводу спеціального призначення 2-го батальйону спеціального призначення старшим солдатом Дмитром Олександровичем Луценком, який загинув під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та суверенітету України у бою проти російських окупантів.

Дмитро народився у Маріуполі, був єдиним сином у родині. Навчався у школі, здобув середню спеціальну освіту та став професійним автослюсарем, працював на СТО. Його захопленнями були робота та мотоцикл.

Найбільшим щастям для нього була родина: своє кохання він зустрів ще в школі — майбутня дружина тоді навчалася у шостому класі, а він у сьомому. Вони довго дружили, зустрічалися, а одружилися цьогоріч у березні — вже в Ізмаїлі, куди вимушено переїхали у квітні 2022 року, залишивши рідний Маріуполь через російську агресію.

В Ізмаїлі Дмитро багато та сумлінно працював, здобув чимало друзів завдяки своїй доброті, щирості, відкритості та готовності прийти на допомогу.

Минулого року він добровольцем пішов до «Азову», аби визволити рідний Маріуполь, де залишились його батьки.

Але побачити рідне місто вільним від ворога йому не судилося…

Дмитро Луценко поліг, захищаючи рідну землю від країни-агресора та право кожного з нас на майбутнє під мирним небом у власній державі.

Ізмаїльська районна державна адміністрація висловлює щирі співчуття рідним, близьким та побратимам полеглого Героя.

Дмитра Луценка буде поховано в Києві на Алеї Слави.

Вічна памʼять Захиснику України!

Джерело: Ізмаїльська районна державна адміністрація