24 серпня Україна відзначатиме найбільше державне свято – 33-річчя Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР абсолютною більшістю голосів Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю. Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. На початку ХХ століття, в часи Української революції 1917–1921 років, наш народ зміг відродити державність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України вона була відновлена.

З метою підвищення рівня національно-патріотичного виховання у засуджених, звільнених від відбуття покарання з випробуванням, в рамках відзначення 33-ї річниці Незалежності України працівниками Ізмаїльського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області для суб’єктів пробації підоблікових відділу був проведений інформаційно-просвітницький захід. Так, модератором кіноклубу «Docudays UA» при Ізмаїльському РВ №2 філії Центру пробації відділу Людмилою Якименко було проведено чергове засідання Кіноклубу, яке пройшло під гаслом «Слава Україні! Героям слава!». Під час зустрічі в своєму зверненні до суб’єктів пробації провідний інспектор уповноваженого органу з питань пробації Марія Гонтар зазначила: «Незалежність для українців – це передусім нові можливості та торжество прав людини. Боротьба за незалежність триває й нині. Українці змушені захищати від російської агресії територіальну цілісність і суверенітет своєї держави. Це боротьба не лише за людей і територію, а й за право бути собою, самим вирішувати, як жити і яке майбутнє обирати». З метою допомогти суб’єктам пробації глибше усвідомити повагу до людської гідності як базову цінність, на якій ґрунтуються права людини, а також зрозуміти, через які життєві випробування пройшли люди, які мають досвід проживання в зоні активних бойових дій модератором Ізмаїльського було запропоновано присутнім переглянути документальний фільм короткометражний документальний фільм «Фортеця Маріуполь. Орест». Ця кінострічка входить до циклу фільмів «Фортеця Маріуполь» компанії Babylon’13 (Вавилон 13) створеного на основі записів відеодзвінків Юлії Гонтарук з українськими військовослужбовцями, які опинилися в оточенні на «Азовсталі» в Маріуполі. Головний герой фільму – Дмитро Козацький із позивним «Орест», сам є військовослужбовцем та головою прес-служби полку «Азов»; його неймовірні фото з «Азовсталі», військового, який стоїть у сяйві блакитного променю й чимало інших2. Після «Азовсталі» Дмитро пережив російський полон, його звільнили у вересні 2022 року.

Після перегляду стрічки присутні мали змогу обговорити права людини під час війни через призму документального кіно. Так, модератор кіноклубу зазначила, що «міжнародне гуманітарне право оперує поняттям «жертви збройних конфліктів» та «захищені особи» і надає їм особливого захисту. До захищених осіб належать поранені та хворі військовослужбовці; загиблі (померлі), зокрема й військовослужбовці; або інші особи, свобода яких обмежена у зв’язку зі збройним конфліктом; цивільні особи, які перебувають в районі воєнних дій та на окупованій території. Іншими словами, якщо військовослужбовець не воює – здався в полон або поранений, потерпів аварію – його життя також перебуває під особливим захистом. Життя людей, які не воюють, має бути захищене і під час збройного конфлікту. Повертаючись до права на життя, можна розглядати його через критерій права на гідне людське існування. Іншими словами, навіть якщо людину не позбавляють життя безпосередньо шляхом фізичного насильства – право на життя страждатиме, коли людина не зможе задовольнити свої базові потреби: їжа, доступ до повітря та питної води; отримання медичної допомоги, перебування у придатних для життя умовах проживання (температура повітря, санітарні умови) тощо. Війна ставить під загрозу або унеможливлює задоволення цих потреб. Відповідальність за порушення прав людини, зокрема права на життя, несуть держави, їхні представники, які не докладають достатньо зусиль, щоб захистити людей в умовах збройного конфлікту, або ж навмисне завдають шкоди цивільним. Також зобов’язання щодо дотримання права на життя й інших людських прав взяли на себе міжнародні організації (ООН, Рада Європи, ОБСЄ та ін.).

В якості експерта на засідання клубу було запрошено Дениса Вязовського (псевдо «Макс») - підоблікового Ізмаїльського районного відділу №2 з питань пробації, ветерана Українсько російської війни, учасника антитерористичної операції 2016-2017 років, який безпосередньо брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Денис підкреслив що прагнення до безпеки, захисту і спілкування з сім’єю не зникає й у військових, підтвердженням цього є цей фільм. «Поки військовий воює – він є комбатантом, отож його життя може бути під загрозою. Та об’єктивно, військовослужбовець не перестає бути людиною і не втрачає своїх базових

людських потреб. Цивільне населення, поранені, хворі й інші люди, які не беруть безпосередньої

участі у бойових діях – перебувають під правовим захистом. Більшість людей, а особливо діти, які переживають досвід окупації, перебування в облозі, активних бойових дій – зазнають важких психологічних травм, які можуть проявлятися в різний спосіб і мати негативні наслідки ще

багато років.» Ветеран українсько-російської війни поділився своїми спогадами про події 2016 -го року біля села Піски Донецької області, про страждання цивільного населення, особливо дітей, та, попри все, про незламну волю українців. Всі присутні погодились з тим, що «сильна та вільна українська держава, активне й відповідальне громадянське суспільство та потужні збройні сили – це те, що гарантує всім українцям гідне майбутнє! І сьогодні кожен повинен доклали часточку до того, щоб зберегти мир і єдність нашої держави. Ми всі надіємося, що найзаповітніша мрія всіх українців - жити під мирним небом здійсниться!»

Джерело: Ізмаїльська районна державна адміністрація