Для Альбіни Трандафілової творчість — це не лише спосіб створювати красиві речі, а й можливість відволіктися від щоденних турбот, зосередитися на теперішньому моменті та отримати задоволення від роботи з глиною. Сьогодні вона має власну керамічну студію в Чорноморську, де проводить майстер-класи для дітей і дорослих та створює вироби, натхненні природою. Дитинство майстрині минуло в Бессарабії, яка й досі посідає особливе місце в її житті. Про свій шлях у світ мистецтва Альбіна розповіла журналістці інтернет-видання «Махала».

Від дитячого захоплення до власної творчої справи

Альбіна народилася в Кишиневі, однак дитинство провела на півдні Одещини. Її мама родом з села Успенівка колишнього Саратського району. Перші чотири класи дівчинка закінчила в Михайлівці, а після переїзду родини до Сарати продовжила навчання в місцевій школі. Згодом Альбіна вступила до Одеського педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.

Захоплення рукоділлям з’явилося ще в дитинстві. Вона відвідувала шкільні творчі гуртки, малювала, шила, опановувала різні техніки. В’язати гачком її навчила бабуся, а інші навички майбутня майстриня здобувала самостійно — за книжками та журналами.

До активної творчості Альбіна повернулася вже після народження дітей. Тоді в’язання стало для неї не просто захопленням, а й способом упоратися з тривожними думками та повсякденними переживаннями.

«Коли руки були зайняті творчістю, я заспокоювалася. Для мене це був своєрідний спосіб медитації», — розповідає майстриня.

З часом до її захоплень додалися свічкарство, макраме, а згодом і кераміка. Перший досвід роботи з глиною Альбіна отримала, коли приводила дітей на заняття з гончарства в Чорноморську. Спочатку вона просто спостерігала за процесом, але згодом і сама спробувала працювати за гончарним кругом та ліпити руками. Так поступово кераміка стала окремим напрямом її творчості.

Нову справу Альбіна опановувала на онлайн-курсах українських майстринь, а практичні заняття з ліплення відвідувала в одеській студії ZOLA. Серед своїх наставниць вона особливо відзначає Анну Фещенко, до якої й сьогодні за потреби звертається за порадами.

Майстриня не приховує, що її шлях у кераміці ще тільки починається: вона займається нею другий рік, тому прагне постійно вдосконалювати майстерність, знайомитися з новими техніками та експериментувати.

Природа, яку можна зберегти у глині

Однією з характерних особливостей робіт Альбіни є природні форми та рослинні мотиви. Натхнення для своїх виробів вона знаходить у навколишньому світі, людях і повсякденному житті.

Листя та рослини, їхні форми й фактури стають своєрідними відбитками на кераміці майстрині. Іноді, за її словами, достатньо уважно придивитися до звичайного листочка, щоб захотіти зберегти його неповторний малюнок.

«У рослинах стільки цікавих форм і фактур, які можна передати у кераміці. Мені подобається це поєднання природного матеріалу та живої форми», — пояснює Альбіна.

Особливого значення таким виробам надає їхній зв’язок із певним місцем або спогадом. Наприклад, відбиток рослини з власного саду чи листка, привезеного з місця, з яким пов’язані особисті історії, може перетворити звичайну керамічну річ на пам’ятну.

Важливе місце у світогляді майстрині посідає Бессарабія. Хоча нині Альбіна живе в Чорноморську, вона часто приїздить до рідного краю, де мешкають її близькі.

«Я дуже люблю бессарабські краєвиди. Коли ми жили в іншій країні, мені особливо не вистачало цих безкраїх квітучих полів, блакитного неба, простору. Я можу довго дивитися на них і милуватися», — ділиться Альбіна.

Спогади про рідний край, його краєвиди, сади, землю та працю людей формують особливе ставлення майстрині до природних мотивів у творчості. Серед її задумів — створення окремих керамічних колекцій із відбитками рослин, характерних для цієї місцевості або сільськогосподарської культури.

Також Альбіні цікаво досліджувати традиційні мотиви Бессарабії та шукати способи переосмислити їх у сучасній кераміці.

Студія, де можна дозволити собі творити

Власна творча студія в Чорноморську стала наступним етапом у захопленні Альбіни. Ідея її створення виникла тоді, коли матеріали для рукоділля почали поступово заповнювати простір квартири. Майстриня вирішила облаштувати окреме місце, куди могли б приходити й інші люди, щоб знайомитися з різними матеріалами, опановувати нові техніки та пробувати себе у творчості.

Студія працює вже близько двох років. Тут проводять майстер-класи для дітей і дорослих, індивідуальні заняття, творчі зустрічі для пар, а також святкування днів народження у форматі спільної роботи над виробами.

Для Альбіни важливо не стільки навчити відвідувачів виготовляти певну річ, скільки допомогти їм отримати задоволення від самого процесу.

«Мені важливо, щоб під час зустрічей людина могла трохи відпустити щоденні тривожні думки, зосередитися на тому, що робить саме зараз, відчути глину в руках, обрати форму та колір і дозволити собі спробувати щось нове, навіть якщо раніше ніколи цього не робила», — говорить майстриня.

Для дітей такі заняття стають можливістю досліджувати, фантазувати та втілювати власні задуми. Дорослі ж отримують час для себе, спілкування та нагоду відволіктися від повсякденних турбот.

Самій Альбіні цікаво не лише працювати з матеріалами, а й спостерігати, як початкова ідея відвідувача поступово набуває форми й перетворюється на готовий виріб.

Водночас утримання студії потребує чимало часу та зусиль. Майстриня самостійно готується до майстер-класів, проводить заняття, облаштовує приміщення та веде сторінки в соціальних мережах. Усі ці організаційні питання вона вирішує без сторонньої допомоги. Тому продаж готових виробів поки не став основним напрямом її діяльності.

Творчість серед природи — мрія на майбутнє

Нещодавно роботи Альбіни прийняли участь у «Ярмарку рослин» в Сараті. Сама майстриня особисто не могла бути там присутньою, попри сильне бажання, але її колекцію виробів з глини представила її мама.

Вона зізнається, що хоче розвивати свою творчу справу й виходити за межі студії та міста. Майстриня вже проводила творчі зустрічі на природі, зокрема в Арцизі, де організовувала заняття на території компанії «Тіратек». Також практикувала пікніки, чайні церемонії та звукові медитації біля моря й у парках.

Одна з її найбільших мрій — створити власну артрезиденцію серед природи, де творчість поєднуватиметься з відпочинком і відновленням сил.

«Мені хочеться, щоб це було місце, де самі краєвиди, звуки та ритм життя допомагатимуть людині відновитися, наповнитися ресурсами, помітити красу навколо, прислухатися до себе та знову відчути бажання творити», — розповідає Альбіна.

Вона переконана, що творчість може підтримувати людину, а перебування серед природи лише посилює це відчуття.

Попри численні задуми, майстриня не прагне перетворювати творчість на гонитву за результатами. Для неї важливо зберегти інтерес до самого процесу, можливість експериментувати та працювати з любов’ю до своєї справи.

«Для мене важливо, щоб із досвідом залишалися цікавість і задоволення від процесу, а не лише прагнення до якогось результату», — каже Альбіна.

І, схоже, саме в цьому полягає головна ідея її творчого простору: дати кожному можливість бодай на кілька годин відкласти буденні справи, відчути матеріал у руках і створити щось власне.

Джерело: mahala.com.ua