Опубліковано новий план Хаджибея з відомою кав’ярнею грека Аспоридіса
Опубліковано новий, невідомий раніше план замку Хаджибей та прилеглої місцевості, створений інженерами генерала Гудовича, якій утримував його під контролем з 14 вересня 1789 року, вже після того, як укріплення було взято передовим загоном Дерибаса. Про це у Фейсбук розповів ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К, Д. Ушинського Андрій Красножон, передає видання «Південь сьогодні».
«Цікаво, що дві круглі вежі головного фасаду зображені багатокутними. Це співпадає з інформацією про планування однієї з цих веж, яку частково розкопано нашою експедицією в 2026 р. Вона дійсно була багатокутною, принаймні на рівні свого фундаменту. Добре, якщо на плані відображено результат спостережливості автора, а не його фантазії, як, наприклад з тінями від дахів цих веж та мінарету. Більш суттєвим є те, що цей план, як і всі інші відомі, єдині в своїх даних щодо місця розташування зруйнованого пізніше замку – точно посередині між двома балками, що обмежують плато сучасного Приморського бульвару, на верхній його частині в районі півциркульної площі, неподалік від урвища. Саме там, де ми проводимо розкопки останні роки та де знайдено культурні шари 14-18 століть з залишками фортифікації та елементами амуніції, зброї, куль тощо. Можна ще довго сперечатися навколо якості різних історичних зображень досліджуваної нами фортеці та причини, через які ці зображення різняться між собою. Проте, сьогодні лише археологія здатна суттєво оновити джерельну базу середньовічного Хаджибея та надати відповіді щодо дати заснування замку, його плану, конструктивних особливостей та еволюції розвитку», – зазначив автор.
За його словами, також цей план демонструє в новому, більш детальному вигляді, кав’ярню грека Аспоридіса, яка знаходилася на головній дорозі, біля виїзду із Хаджибея. За наявними даними, точно відомо, що цей «заклад громадського харчування» був на місці сучасного дома Прокопеуса, на розі вулиць Грецької та Європейської.
«З якоїсь причини автор плану приділив йому особливу увагу, позначивши прилеглі господарські та, мабуть, житлові будівлі садиби Аспорідиса з огорожею. Чи не через те, що саме в цій кав’ярні після штурму російські офіцери святкували свою перемогу над Хаджибеєм?
Цікаво, що на плані позначено декілька великих курганів на території історичного центру сучасної Одеси, які маркували собою вододіли в береговій зоні затоки. Один з них розташовувався у районі перших номерів по вулиці Успенській, височіючи над сучасним мисом Ланжерон, де над урвищем позначено турецький маяк. Судячи із особливостей місцевості, цей маяк слід локалізовувати радше в районі нинішньої арки дачі Ланжерона, ніж поряд із пам’ятником Невідомому матросу», – додав Андрій Красножон.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
