Для більшості українців острів Зміїний — це символ незламності, запеклих боїв 2022 року та крилатої фрази про «руський воєнний корабль». Проте для мешканців Одещини, а особливо Придунавья, цей скелястий клаптик суші в Чорному морі має набагато глибший вимір. Це офіційно найвіддаленіший від суші населений пункт України — селище Біле Вилківської громади Ізмаїльського району. Як екологічний феномен Бессарабії, антична колиска та військовий форпост пережили століття ізоляції та окупацію, щоб знову повернутися у рідну гавань — розповідає «Бессарабія INFORM» з посиланням на проєкт статуту Вилківської громади.

Між міфами та географією: чому острів «Зміїний», а не селище «Біле»?

На відміну від звичних для північного Чорномор’я піщаних і намивних кіс, Зміїний — це унікальний скелястий моноліт із потужних гірських порід, чий геологічний вік дослідники оцінюють у понад 400 мільйонів років. Неправильний чотирикутник із береговою лінією близько 3,5 кілометра має платоподібний рельєф та обривисті береги, поміж яких заховалися 4 затишні пляжі.

Назву «Зміїний» острову свого часу дали румуни та турки. Справа в тому, що з дельти Дунаю на річкових гілках та корчах сюди регулярне заносить звичайних водяних вужів. Вони пристосувалися до морської води та стали повноправними господарями тутешніх скель.

Проте задовго до появи вужів острів знали давні греки. В античних джерелах він згадується як «Леукос», а у римлян — «Алба», що в перекладі означає «Білий острів». За переказами, білим його називали через тисячі морських птахів, які відпочивали на скелях під час міграцій. Саме це стародавнє ім’я отримало засноване тут у 2007 році селище Біле, яке адміністративно підпорядкували ВилківськійТГ.

Греки вважали острів сакральним. За легендою, німфа Фетіда підняла його з дна моря для свого сина — героя Троянської війни Ахілла. Тут існував його величний храм, а сам герой, за однією з версій, знайшов на острові свій останній спокій.

Від імперських застав до Міжнародного суду ООН

Через своє унікальне стратегічне розташування — прямо напроти гирла Дунаю — Зміїний завжди приваблював військових. У різний час він належав Риму, Візантії, Османській та російській імперіям. У XIX столітті тут дислокувався румунський дисциплінарний батальйон, а у 1944 році острів перейшов до СРСР, перетворившись на закритий військовий об’єкт із прикордонною заставою та потужною радіолокаційною ротою ППО.

Після розпаду Радянського Союзу Зміїний став українським, проте на нього зазіхнула Румунія. Дипломатична битва завершилася лише у 2009 році у Міжнародному суді ООН, який офіційно закріпив статус Зміїного як української території.

Україна демілітаризувала острів. Житлові та господарські комплекси науково-дослідної станції Одеського національного університету імені І. І. Мечникова отримали статус селища Біле. До 2022 року тут активно розвивали інфраструктуру: діяв готель, поштове відділення, філія банку та наукові лабораторії. Ба більше, акваторія Зміїного — це чистісінька зона, де мешкають червонокнижні краби, дельфіни, а на шельфі виявлено перспективні запаси нафти й газу.

Сучасна війна: битва за контроль над морем

24 лютого 2022 року Зміїний першим прийняв удар російського агресора. Окупація острова тривала кілька місяців. Ворог намагався перетворити скелю на непорушну базу ППО та радіоелектронної розвідки, щоб контролювати все південне узбережжя України, рух цивільних суден та прослуховувати прикордонну Румунію (країну НАТО).

Проте Сили оборони України, зокрема Головне управління розвідки (ГУР) та ЗСУ, провели унікальну багатоетапну військову операцію. Систематичні удари по гарнізону рф, знищення систем «Панцир» та «Тор», потоплення крейсера «москва» та десантних катерів змусили ворога наприкінці червня 2022 року здійснити той самий панічний «жест доброї волі».

Сьогодні острів Зміїний залишається під надійним захистом українських воїнів. Своєрідним духовним оберегом та символом повернутої справедливості на острові став козацький хрест з іконою — монумент на честь мужності, відваги та вічної пам’яті героїв, які віддали життя за визволення цього клаптика бессарабської землі.

Джерело: bessarabiainform