Лікаря-уролога Артура Караштефана, з яким ми зустрілися напередодні сьогоднішнього свята, Дня медичного працівника, добре знають пацієнти одразу у двох громадах Ізмаїльщини – Саф’янівській та Ренійській. Незважаючи на молодий вік, йому ще немає й сорока, він має за плечима великий практичний досвід. Лікар допомагає пацієнтам справлятися з такими проблемами зі здоров’ям, часто делікатними, про які, незважаючи на поширеність, зазвичай не прийнято говорити вголос. Історія лікаря, який щодня робить свою роботу з незмінною увагою до кожного пацієнта, а також про динаміку урологічних захворювань та важливість їх профілактики – у матеріалі інтернет-видання «Махала».

Багато молодих людей, закінчивши школу, стають перед нелегким вибором: куди піти вчитися, ким стати? Перед героєм нашої сьогоднішньої публікації це питання ніколи не стояло: він ще з дитинства твердо вирішив, що обов’язково стане лікарем.

«Ще коли був зовсім маленьким, я перший біг до мами, якщо вона, наприклад, поранить руку, і намагався надати їй першу допомогу. Так було і з усіма домашніми тваринами. Можна сказати, що саме вони були моїми першими «пацієнтами». Я також «лікував» у дитинстві своїх брата та сестру, обробляв їм садна, забиті місця та рани, видаляв скалки. І ось коли настав час вибирати професію, довго не замислювався і вирішив стати лікарем. Отже, хоч би як голосно це звучало, професію я вибрав за покликом серця», – згадує Артур Васильович.

Доктор Караштефан народився та виріс у селі Лиманське Ренійського району, де закінчив школу, після якої з 2003 по 2009 роки навчався у Молдавському національному медичному університеті ім. Миколи Тестеміцану на лікувальному факультеті, закінчивши який повернувся в Україну.

«З 2010 та по 2012 рік проходив інтернатуру в Одеському національному медичному університеті, отримавши звання лікаря-фахівця – уролога. У 2016 році в Одеському національному медичному університеті отримав другу спеціалізацію – з ультразвукової діагностики. З жовтня 2021 року працюю в КНП Саф’янівської сільської ради «Центральна районна лікарня», це на сьогоднішній день моє основне місце роботи, а в КНП «Центральна міська лікарня Ренійської міської ради» працюю лікарем-урологом за сумісництвом», – розповідає він про етапи професійного росту.

Артур Васильович зізнається, що допомагати людям і бачити подяку на обличчях пацієнтів, коли вони одужують, не може не надихати.

«Я завжди намагаюся зробити навіть, здавалося б, нездійсненне, щоб максимально прискорити процес одужання. Звичайно, бувають і такі випадки, коли лікар безсилий, ось у такі моменти я дуже переживаю. Мені хочеться вилікувати всіх, але, на жаль, не завжди це можливо», – каже лікар.

Робота лікаря – це свого роду марафон: просто «відпрацювати» та забути навряд чи вийде. Часто доводиться жити у безперервному ритмі: пацієнти звертаються й у неурочний час, нерідко у вихідні та свята. Але незважаючи на постійну нестачу часу та високе навантаження – робота у двох медустановах та приватна практика в Рені – лікар знаходить сили та мотивацію зростати та розвиватися у професії.

«Часу справді часто ні на що не вистачає, але маю величезне бажання йти вперед. Намагаюся не зупинятися на досягнутому… У вільний час люблю читати медичну літературу, дізнаватися про нові напрацювання. Тож якщо є бажання, можна встигнути все», – констатує він. 

На прийом приходять різні люди із різними проблемами зі здоров’ям. І для багатьох лікар – це не лише фахівець, до якого приходиш зі своєю недугою, а людина, з якою хочеться просто поговорити як зі старим знайомим. Тому кожного пацієнта потрібно уважно вислухати, до кожного знайти індивідуальний підхід, що зрештою сприяє його одужанню.

«Пам’ятаю, був у моїй практиці такий випадок. Веду прийом. До кінця робочого дня залишається 15 хвилин. Входить пацієнтка. Запитую: «На що скаржитесь?» У відповідь почув монолог, гідний, напевно, рівня цілого літературного твору: «Останні два тижні березня видалися не по-весняному холодними, і я за своєю необачністю змінила зимовий гардероб на весняний. Так склалося, що мені багато часу довелося провести на свіжому повітрі…». Ця мальовнича розповідь з усіма мовними оборотами тривала хвилин десять. У результаті виявилося, що мою пацієнтку турбують нирки. Ви знаєте, цікаво спостерігати за людьми, які, приходячи зі своєю проблемою, починають розповідати про повсякденне життя і при цьому до свого захворювання, яке привело їх до мене, підводять наче здалеку», – ділиться Артур Васильович.

Звичайно, в нашій бесіді ми не оминули увагою і власне урологічні захворювання, яка їхня динаміка, розібрали статистику. Відразу зазначимо, що тенденції в цій галузі медицини спостерігаються такі, що фахівці дають далеко не найоптимістичніші прогнози.

«Якщо брати структуру урологічних патологій в Україні загалом і півдня Одеської області, зокрема, лідируючі позиції займають запальні захворювання сечовивідної системи: сечокам’яна хвороба, а серед злоякісних новоутворень – рак передміхурової залози. Статистика з МКЛ, включаючи загальносвітову та європейську, виглядає так: поширеність у світі варіює від 3,5% до 9%, у Європі цей показник становить 5-10%, у США 7-15%, а в Україні лідером із цього захворювання залишається Одеська область. У чоловіків віком від 25 до 55 років сечокам’яна хвороба зустрічається втричі частіше, ніж у жінок. Кількість звернень щодо МКБ з первинних випадків за 2024 рік у КНП «Центральна міська лікарня Ренійської міської ради» та КНП Саф’янівської сільської ради «Центральна районна лікарня» сумарно становить 600-700 пацієнтів», – зазначає Артур Васильович.

За словами уролога, існують фактори ризику – їх повинен знати кожен, а також симптоми, які мають спонукати людину негайно звернутися до лікаря.

«Це спадковість, спосіб життя (харчування, питний режим), наявність супутніх захворювань, прийом деяких лікарських препаратів, проживання у певних географічних регіонах (ендемічні зони). Біль у ділянці попереку чи нирок, прискорене сечовипускання, нудота та блювання, кров у сечі – це перші ознаки, за яких люди повинні звертатися до уролога», – продовжує Артур Васильович.

У зоні особливої уваги лікаря-уролога – чоловіче здоров’я і це зовсім не випадково: тенденції тут тривожні – як загальносвітові та всеукраїнські, так і на місцевому рівні. 

«Я хотів би наголосити на актуальності раку передміхурової залози в Україні. Він є одним із найпоширеніших видів раку у чоловіків. У структурі смертності від онкологічних захворювань в Україні рак простати посідає друге місце серед чоловічого населення. За даними клініки «Інновація», кожен третій чоловік в Україні ризикує захворіти на рак простати протягом життя. Згідно з прогнозами комісії Lancet, кількість випадків раку простати подвоїться з 1,4 млн у 2020 році до 2,9 млн у 2040 році. Число щорічних смертей від раку простати у всьому світі за 20-річний період зросте на 85%: з 375 000 до 700 000. З первинних випадків за 2024 рік щодо раку передміхурової залози сумарно у КНП «Центральна міська лікарня Ренійської міської ради» та КНП Саф’янівської сільської ради «Центральна районна лікарня» становить 20-50 пацієнтів. Рак простати вже є основною причиною смертності та інвалідності, на його частку припадає 15% усіх випадків раку у чоловіків», – наводить він невтішну статистику.

Лікар особливо наголошує на важливості профілактичних заходів. Адже всі ми пам’ятаємо велику істину: хворобу легше запобігти, ніж її лікувати.

«Чоловікам старше 40 років рекомендується проходити регулярні обстеження на ПСА (простатичний специфічний антиген), робити УЗД передміхурової залози та консультацію уролога щорічно», – рекомендує він.

На завершення, користуючись нагодою, Артур Васильович привітав усіх медичних працівників із професійним святом:

«Дорогі колеги! Вітаю вас із Днем медичного працівника! Цього святкового дня хочу побажати вам міцного здоров’я, невичерпної енергії та натхнення у справі. Нехай усі ваші рідні, друзі та знайомі будуть здорові, а щодня буде наповнений радістю та вдячністю пацієнтів. З Днем медика!»

Фото надані Артуром Караштефаном.

Джерело: mahala.com.ua