У липні поточного року Європейська комісія оголосила, що до Переліку транскордонних проектів у сфері відновлюваної енергетики (список CB RES) у рамках механізму ЄС «З’єднання Європи для енергетики» (CEF Energy) включено три додаткові проекти. Серед них  інвестиція в будівництво низьконапірної руслової гідроелектростанції (ГЕС) нижче за течією від румунського міста Турну-Магуреле до болгарського міста Нікополь на уцілілій, необвалованій ділянці Нижнього Дунаю. Однак проєкт, на який покладають надії у сусідніх країнах, викликає суперечки в наукових колах.

Про те, чому оптимізм енергетиків не поділяють екологи, у листі до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлані Гринчук розповів директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич. Копію листа Олександр Миколайович передав журналістам інформаційної агенції «Юг.Today».

«Концепція проекту походить з 1980-х років і з тих пір викликає гарячі дискусії через очікувані високу вартість і негативні наслідки, зокрема негативний вплив на екосистему Нижнього Дунаю», – зазначає Олександр Волошкевич.

В листі він надає основні характеристики  греблі та водосховища:

• Розташування між 863 км (гребля Залізні Ворота II) та  581 км (запланований гідротехнічний вузол / гребля) річки Дунай;
• Загальний напір: 9,1 м;
• Загальний об’єм (при максимальному робочому рівні води): 4,5 куб.км;
• Довжина водосховища: 282 км (265 км по румуно-болгарському кордоні, 17 км по румуно-сербському кордоні);
• Дві руслові гідроелектростанції, кожна з 12 турбінами (420 МВт на станцію, 840 МВт загалом), по одній на кожному березі (Румунія та Болгарія) ;
• Два шлюзи для навігації разом із відповідними навігаційними конструкціями, по одному на кожному березі;
• Два рибоходи та дворівневий міст через Дунай.

На думку еколога, будівництво може завдати неабияку шкоду навколишньому середовищу. За його словами, очікувані негативні впливи на екосистему Нижнього Дунаю внаслідок будівництва і вводу в експлуатацію запроектованої ГЕС такі:

1. Загроза природним оселищам. Запропоноване водосховище довжиною 282 км частково або повністю затопить більшість природних оселищ вздовж заплави Дунаю, зокрема 55 дунайських островів, та радикально змінить екосистему. Нова гідроелектростанція суттєво змінить режим стоку води і наносів, а також температурний режим вниз за течією.

Дунайський сектор Румунії включає 34 охоронні території Natura 2000, 14 об’єктів спільного значення (SCI) і 20 територій спеціального захисту (SPA). З болгарської сторони дванадцять охоронних природних територій національного рівня, включаючи п’ять природних заповідників і природний парк, знаходяться під загрозою. Вони збігаються з 15 територіями Natura 2000.

Особливе занепокоєння викликає вплив запропонованого проекту на стік наносів. Створення у 1980-х роках каскаду водосховищ ГЕС Залізні ворота-I і Залізні ворота-ІІ на кордоні Румунії та Сербії, призвело до скорочення стоку донних відкладів майже вдвічі. Саме цей тип відкладів грає ключову роль у формуванні дельти та швидкості висування її в море.

В умовах глобальної зміни клімату і поступового підвищення рівня Чорного моря скорочення стоку донних відкладів, унаслідок будівництва нової руслової ГЕС, уповільнить формування дельти, призведе до розвитку ерозії берегової лінії. В подальшому при затопленні морем частини прибережних територій втратяться найбільш цінні ділянки транскордонного румунсько-українського Біосферного резервату «Дельта Дунаю» загальною площею 650 тис. га. Ця остання «жива» дельта Європи є й найбільшою заповідною дельтою га планеті.

Безумовно, що створення такого великого водосховища ще більше знизить обсяг водостоку в українську дельту Дунаю, яка і так дуже потерпає від масштабного перерозподілу стоку на користь Румунії після спрямлення там гирл, будівництва струмененаправляючої дамби та і природних чинників. Досить сказати, що стік прикордонного Кілійського гирла зменшився з 72% до 47,5%, а його втрата складає зараз близько 43 куб. км в рік (для порівняння, це більше 5 річних стоків такої ріки як Дністер або приблизно весь річний стік Дніпра). У результаті виникли масштабні негативні екологічні та економічні наслідки по всій українській ділянці ріки та в системі придунайських озер площею близько 80 тис. га.

2. Загрози охоронним видам. Мігруючі риби, особливо осетрові, що перебувають під загрозою зникнення, охороняються законодавством ЄС і знаходяться під охороною декількох міжнародних конвенцій. Загальноєвропейський План дій щодо осетрових, прийнятий як рекомендація Постійного комітету до Бернської конвенції та схвалений для впровадження відповідно до Директиви про оселища (Директива 92/43/ЄЕС), чітко вимагає, щоб надалі не створювалися перешкоди міграції осетровим у європейських річках. Осетрові є основними видами пріоритетних сфер Міжнародної комісії з охорони річки Дунай (МКЗД) та Стратегії ЄС для Дунайського регіону (ЄСДР).

Проектні рішення щодо будівництва рибоходів, не зможуть ефективно пом’якшити негативний вплив, оскільки водосховище затопить існуючі місця нересту. Необхідні для успішного розмноження параметри (рівень води, швидкість течії, субстрат) будуть дуже змінені і ці нерестовища будуть втрачені. Крім того, неможливо забезпечити ефективний прохід вниз за течією через дамбу плідників осетрових, а також скат їх молоді через водосховище. Незалежно від будь-яких технічних рішень знищення та зміна цих останніх існуючих нерестовищ катастрофічно вплине на популяції осетрових.

3. Загрози для інших мігруючих видів риб. Вони теж будуть значними та вимагатимуть ретельної оцінки впливу. Наприклад, дунайський оселедець  є  основним  промисловим видом в Дунаї. Історично він мігрував до 1600 км до місць нересту вверх за течією Дунаю, але сьогодні дамби водосховищ Залізних воріт блокують міграцію. Інші доступні місця для нересту розташовані саме на ділянці річки, де буде побудована дамба, і вище за течією від неї.

«Таким чином, проект суперечить природоохоронній політиці ЄС, а саме: Водній рамковій директиві, Плану управління басейном річки Дунай МКЗД, природоохоронним проектам, що фінансуються або були профінансовані ЄС. У разі реалізації проект порушить Рамсарську Конвенції про водно-болотні угіддя, не відповідає Директиві 2009/147/ЄС про захист диких птахів та Директиві 92/43/ЕЭС про збереження природних оселищ та дикої фауни і флори, а також нещодавно прийнятому Закону ЄС про відновлення природи. Входить в суперечку із Конвенцією ООН про біологічне різноманіття», – пише директор Дунайського біосферного заповідника.

У листі Олександр Волошкевич додає, що Міндовкілля є координуючим органом з питань реалізації Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспоо) та має великий позитивний досвід співпраці з МКЗД. Тому адміністрація заповідника просить опрацювати цю інформацію з метою попередження масштабного негативного впливу для усієї дельти Дуная і особливо її української частини.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА