Міністерство культури та інформаційної політики доповнило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України традиційною народною грою “Ашик”.

Про це повідомляє МКІП.

Про гру 

Гру також називають “Рашичета”, “Рашик”, “Асик”, “Гра у бабки” або “Ашижик”. Вона поширена на півдні Одеської області, у місцях проживання болгар і гагаузів, зокрема в селах Городнє, Виноградівка й Котловина.

Болгари й гагаузи на землі Буджацького степу переселилися близько 200 років тому. Вони принесли з собою гру в кості. З часом у болгарських селах хлопці й дівчата почали грати разом, а в гагаузів чоловіки грали окремо від жінок.

Правила гри

Правила гри в “Ашик” вигадані століття назад. Вони можуть бути різними, залежно від віку та вмінь гравців. Грають п’ятьма кісточками, зазвичай овечими. Їх підкидають, як кубики. Кожна сторона гральної кістки має свою “ціну” та назву. Кістки мають натуральний колір, але інколи їх забарвлюють у яскраво-червоний, синій, помаранчевий, зелений тощо.

Гравець бере п’ять кісточок у праву долоню й злегка кидає їх на поверхню. Потім вибирає найзручнішу позицію, куди поставити ліву руку, утворюючи “будиночок”. Помахом правої руки через будиночок пропускає ашики. Гравець обирає найвідповіднішу, зручну та найважчу ведучу кісточку – “камбалник”.

“Ашик” сприяє розвитку дрібної моторики. В основу гри закладені природні рухи, які сприяють удосконаленню організму.