22 жовтня члени Одеської регіональної Асоціації євреїв-колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів та представники влади поклали квіти до пам’ятника жертвам нацизму у сквері «Проти забуття» на Люстдорфській дорозі в Одесі, щоб вшанувати пам’ять 25 тисяч мешканців нашого міста, більшість з яких були євреями. 83 роки тому їх було спалено живцем на артилерійських складах на цьому ж місці.

Про це повідомляє кореспонденткаOdesa Online.

Серед тих, хто прийшов вшанувати пам’ять закатованих, є Ганна Мицкевич. Коли її мати була вагітна нею, то разом з двома синами 1937 та 1939 року народження потрапила в одеську в’язницю.

“Моя мама – єврейка, а папа – українець. Коли зайшли румуни, вона була вагітна мною. Її родичи встигли уїхати до Ташкенту, а маму забрали з Базарного провулку, 3. Мама мене в одеській в’язниці і народила. Це був жах. Вона розповідала, що в них була каска. Старшого брата випускали на Чорноморську дорогу і люди давали йому різне лушпиння, з якого мама потім готовила їжу. Тож вдень ця каска була для їжі, а вночі – для туалету. Мама все життя це переживала. А після тюрми нас відправили на 2,5 роки у Доманівку (на її території у окупанти створили табір смерті, де закатували й розстріляли близько 20 тисяч людей – прим.ред.)”, – згадує жінка.

Джерело: odessa.online