Юристи від імені Держприкордонслужби України переконують Офіс ЄС з інтелектуальної власності зареєструвати слова українського прикордонника про "Русский военный корабль" як торгову марку.

Але успіху поки немає, пише Politico.

Зі згоди родини прикордонника заявку подали ще у березні 2022 року. Спершу зробили це на ім'я прикордонника.

"Ми вважаємо, що авторство такої торгової марки має належати державі Україна, як підтвердження рішучості й непереможності українських прикордонників. Потрібно віддати належне захисникові, який цим своїм вчинком, рішучою демонстрацією непохитності надихнув українців і світову спільноту", - сказав речник ДПСУ Андрій Демченко.

Цю фразу експлуатують виробники по всьому світу.

"На ринку є дуже погані гравці, а Україна нічого не може з цим вдіяти", - вказав один з юристів Андрій Буковник.

Але в європейському агентстві вважають, що фраза не відповідає необхідним критеріям для того, щоб стати торговою маркою.

2022 року в EUIPO сказали, що гасло "суперечить усталеним моральним принципам", і йдеться про намір "отримувати фінансовий прибуток з того, що є трагічною подією".

"Юристи категорично не погодилися з аргументацією відмови і вважають її навіть образливою через висловлену думку, що прикордонник буде наживатися на війні, хоча йдеться про фразу, сказану ним в умовах прямої загрози для його життя, а сам її автор на той час був у полоні", - пишуть журналісти.

Щоб обійти це, запит подали повторно вже від імені ДПСУ. У грудні 2022 року його відхилили з мотивацією, що це нецензурна лексика. І хоч у контексті подій фраза стала символом українського опору, реєстрація її як торгової марки - баналізація подій війни.

Юристи подали апеляцію, і під кінець 2023 року її програли. У EUIPO заявили, що фразі "бракує унікальності". За нею нібито не можна ідентифікувати та відрізнити товари чи послуги, що є критерієм для торгової марки.

Буковник з таким аргументом не погоджується, бо йдеться про конкретний епізод біля острова Зміїний. Контекст події широко відомий. У лютому 2024 року юристи знову подали апеляцію на відмову.

"Це не можна порівняти з чимось іншим в історії законодавства про торгові марки у Європі. І, думаю, дуже очевидно, що споживачі будуть знати, звідки товари, якщо на них використана така торгова марка", – цитує Буковника Politico.

Шведська професорка з права інтелектуальної власності Елеонора Розаті вважає, що позитивного результату не буде. Вона нагадала про невдалі спроби реєстрації як торгових марок гасел Je suis Charlie та Black Lives Matter.

"З гаслами політичного характеру передусім є проблема того, що вони не ідентифікують товар як товар конкретного виробника, що є ключовим критерієм для торгової марки як явища", - каже вона.