Колишнє Каховське водосховище знову наповнюється водою: наскільки це природний процес та що означає з точки зору прохідності й можливостей десантних операцій.

Каховське водосховище навіть після підриву російськими окупантами ГЕС залишається дуже важкопрохідною місцевістю, про яку у військовому плані можливо згадувати лише в такому ключі.

Про це говорять публічні знімки Sentinel від Європейського космічного агентства, які прямо показують, що варіант, коли спущене Каховське водосховище спростить десантні операції – малоймовірний. Для цього можна порівняти знімки від 11 березня 2024 року та 28 жовтня 2023 року.

Про це пише Defence Express.

Зокрема, торік наприкінці жовтня колишнє Каховське водосховище мало такий вигляд:

Загалом Дніпро вже повернувся до історичного річища, а вся місцевість максимально нагадує те, що зображено на історичних мапах – Великий Луг. Але в середині березня 2024 року ця сама місцевість має такий вигляд:

Вочевидь, через природні процеси з таненням снігу значні площі знову пішли під воду. А це означає, що коли вода знову піде, це будуть дуже слабкі ґрунти, де не пройде будь-яка техніка, включно з амфібійною.

Також наведемо більш деталізовані знімки:

Навпроти самої Запорізької атомної електростанції, де ширина Дніпра стала значно більшою біля правого берега:

А також на схід від неї в районі Нововоронцовки та Осокорівки, де ширина водної поверхні фактично повернулася до рівня до підриву Каховської ГЕС:

В нижній течії зміни менші. Нижче на знімках район селищ Дудчани та Велика Лепетиха:

Також менші зміни одразу на південь від Запоріжжя, але однаково йдеться про малопрохідний простір:

Таким чином, попри те, що Каховське водосховище було спущено, сама місцевість – Великий Луг – є найменш придатною до будь-яких просувань. Бо є поєднання річища самого Дніпра, заплав, заболочених і підтоплених ділянок.

Це і є природним станом Великого Лугу: мінімальний рівень води – у вересні–жовтні, а з початком весни й повені та до середини літа – перетворення у майже суцільний водний простір.