Дати нерестової заборони на вилов дунайки вже встановлені, а ось сама риба до ріки не поспішає
На річці Дунай заборона на вилов водних біоресурсів, пов’язана з нерестовим періодом, буде встановлена з 27 квітня по 7 червня. Відповідним наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з редакцією інформаційної агенції «Юг.Today» поділився директор Дунайського біосферного заповіднику Олександр Волошкевич.
В цей період рибалки не зможуть виловлювати ніяку рибу, окрім дунайського оселедця. На вилов відомої далеко за межами регіону дунаєчки заборону теж встановлюватимуть. Але вона буде коротшою – з 28 квітня по 7 травня для ділянки від гирла Дунаю до відгалуження Тульчинського гирла та з 28 квітня по 17 травня для ділянки вгору проти течії річки Дунай від відгалуження Тульчинського гирла.
Терміни заборони встановлювалися за пропозицією екологів заповідника. Виходячи з досвіду минулих років та температури води в річці Дунай, фахівці запропонували встановити термін загальної заборони синхронно з румунською стороною, а саме з 24 квітня.
«Стосовно ж заборони на вилов дунайського оселедця необхідно взяти до уваги наступне. У зв’язку з затримкою видачі дозволів риболовецьким підприємствам, масовий промисел оселедця розпочався з затримкою на 2 тижні. Згідно багаторічних середніх даних на території Дунайського біосферного заповідника виловлюється 91% всього оселедця української ділянки ріки, але більше 80% акваторії заповідника зараз недоступні через обмеження воєнного стану. Через ці обмеження недоступні до лову також великі ділянки ріки і вище заповідника, в першу чергу різні протоки між дунайськими островами і територіями Румунії. Цими ж обмеженнями заборонений вилов оселедця в темний період доби, коли проходить його основна міграція. Також на значних ділянках р. Дунай промисел став неможливий після відкриття «зернового коридора» і постійного проходження тут великої кількості суден.
Все це призвело до того, що промисловий видобуток зменшився приблизно в 5-6 разів, і відповідно в такій же пропорції стало більше проходити плідників оселедця на нерестовища. Виходячи з цього, адміністрація заповідника вважає за доцільне встановити термін заборони на лов оселедця з 28.04.24 по 07.05.24 включно», – обґрунтував строки в листі до начальника управління Сергія Циганка Олександр Волошкевич.
А взагалі, Олександр Миколайович каже, що в морі зараз дуже багато оселедця. Але в Дунай він чомусь не йде. Та, якщо і йде, то робить це вночі.
«Потім в шість ранку виходить перший човен, ловить сто штук, другий – вісімдесят, а третій може вже й не зловити нічого», – поділився спостереженнями наш співрозмовник.
Чому так відбувається, адже в інші роки оселедця великими партіями ловили і вдень, екологи зараз намагаються зрозуміти.
«Ми зібрали дані стосовно того, за якої температури дунайка масово йде на нерест. Дані, починаючи ще з 1902 року. Найцікавіше, що пік ходу відбувається за температури води 10-12 градусів. Зараз в нас вже 13. Але чогось вона не заходить. І ось ми гадаємо, що може на це впливати. Чи це, можливо, велика кількість суден, які спричиняють нафтове забруднення води. Чи те, що в Дунаї відкритим способом перевантажують міндобрива. Хоча внизу відбувається забір питної води і проблем немає. Чи якось аварії впливають…» – виказує припущення фахівців еколог.
Але, за його словами, ікру риба, попри всі перепони, все ж відкладе. І популяція не зникне.
«Ікру оселедець відкладає на ділянці від 300-го до 400-го кілометрів. Це румунська ділянка. Якщо дунайку в нас ловлять, то вона все-таки йде. Але дуже «поганенько». Кількість потомства від величини материнського стада, яке йде на нерест, не те щоб сильно, але залежить. Справа в тому, що, на відміну від товстолоба чи коропа, оселедець відкладає ікру в товщі води. Тобто вона не прикріплена до якоїсь рослинності, а просто повільно спливає по течії. Завдяки цьому вид і зберіг відносно високу чисельність. Бо, наприклад, коли в нас в 60-х роках минулого сторіччя віддамбували 35 000 гектарів нерестовищ, кількість щуки та сазана впала в десять разів.До цього була вільна Дунайська пойма, яка затоплювалася і риба там нерестилася. Потім зробили дамби, рисові чеки… І кількість риби більше не відновилася. Так от щодо дунайки. В неї від ікри до плідників виживає навіть не один відсоток, і навіть не одна сота, і не одна тисячна. До промислової стадії доживає декілька рибинок з десяти тисяч ікринок. Тобто в неї дуже великий запас міцності і дуже велика плодючість. І завдяки цим особливостям популяція і зберіглася», – розповів нам цікаві факти з життя різних видів риб Олександр Миколайович.
Тож маємо надію, що у майбутні роки дунайка в Дунаї буде. А от щодо цьогорічних виловів, то наша редакція ще звертатиметься за коментарями до рибалок та екологів.
Діана ГЕРГІНОВА
