На фронті загинув відомий мандрівник, спелеолог та майстер спорту з Тернопільщини Борис Гора. Чоловік пішов на війну добровольцем. Трагічну звістку повідомила його донька Аліна Ярмакова. За її словами, батько загинув у бою 19 жовтня. Нині родина чекає на результати ДНК-експертизи.

Про це розповідає «Українська правда».

Борис Гора народився 10 березня 1969 року. Він був справжнім дослідником природи, гідом, майстром спорту України з водного туризму та засновником туристичного клубу «Кристал», що діяв при «Пласті».

Чоловік оселився біля знаменитої печери «Млинки» у селі Залісся на Тернопільщині, де облаштував власну спелеобазу. Протягом багатьох років він проводив підземні екскурсії, організовував водні сплави Дністром та гірські походи для кількох поколінь мандрівників. Борис щиро любив рідний край, природу та сповідував рідновір’я.

У себе вдома чоловік бережно зберігав унікальний експонат — єдиний на Тернопільщині човен, виготовлений з очерету. Цю річ йому подарував її автор, мандрівник зі Львівщини Микола Рудь.

2020 року Борис Гора став одним із героїв масштабного фотопроєкту Ukraїner «100 облич України».

Трагічна звістка відгукнулася болем у серцях багатьох людей, які знали Бориса. Своїми емоціями та спогадами про полеглого героя діляться його рідні, друзі та вихованці. 

Син Бориса, військовослужбовець Любко Гора, написав зворушливе прощальне слово до батька:

«Таких більше немає. Таких в принципі не може бути. Такими, як ти, заборонено створюватися світом. Але ти обійшов цей світ, тебе не цікавили його закони. Ти ЖИВ своє життя, і прожив його сповна, більше за всіх».

Друг Бориса, Святослав Зюзін, назвав його людиною-легендою та пригадав свою першу поїздку до нього в печери «Млинки»:

«Зараз у це важко повірити, проте мій перший студентський виїзд був не в гори, а до Бориса в „Млинки“. Я спав на старій хаті, без спальника і змерз настільки, що я думав, як би то до ранку дотягнути».

За словами Святослава, Борис був непростим у спілкуванні, але з ним завжди вдавалося легко домовитися про мандрівки. 

Львівський депутат Андрій Мочурад назвав Гору справжнім «феноменом», згадавши його невичерпну енергію та здатність захоплювати за собою інших:

«Це був не чоловік, а феномен. Як козацький хрест — малозрозумілий, але той, що викликає повагу і бажання схилитися, який ніби існує століттями… Скільки в нього було енергії і запалу. Дивний дивак, що захоплював собою», — написав Мочурад.

Журналіст і місцевий депутат Андрій Шкула поділився спогадом про знайомство з Горою 2008 року. Тоді Борис влаштував у Тернополі безкоштовні катання на катамаранах, аби відсвяткувати день народження доньки Аліни та поділитися цією радістю з містянами.

Своїм болем і спогадами поділилися десятки діячів, які особисто мали честь бути знайомими з Борисом Горою.

Дослідниця Дарця Веретюк написала про складну, але виняткову вдачу Бориса: 

«Впертий буркун, який ненавидів і висміював будь-які спроби покращити своє перше благеньке туристичне спорядження, бо що це за „понти“. Навіть якщо це перші, 20 років тому пошиті власноруч бахіли, аби сніг в горах не засипався в капці. Бо справдешній турист в гори має йти в джінсах і гумаках, ніяк інакше».

Борис Гора почав волонтерити від початку війни. А коли розпочалася повномасштабна війна РФ проти України, він добровільно долучився до лав Збройних сил України.

Джерело: ТСН