У межах проєкту IASON+ команда ДУ «Інститут морської біології НАН України» спільно із зовнішніми експертами з наземної інвазійної біоти провела чергову експедицію до Дунайського біосферного заповідника. Під час роботи фахівці зареєстрували кілька видів комах-шкідників, нових для досліджуваного району. Про це вчені написали на своїй сторінці в Фейсбук. Про те, що це за комахи та яку саме загрозу вони несуть, журналісти видання «Південь сьогодні» попросили розповісти кандидата біологічних наук, старшого співробітника лабораторії захисту рослин Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НАН України Ольгу Делі.

– Ольго, розкажіть, будь ласка, про ваші знахідки під час експедиції. І що це взагалі за експедиція?

– Ми є учасниками міжнародного проєкту IASON+. Проєкт триває вже два з половиною роки, зараз він вже йде до завершення. У ньому також беруть участь науковці з Грузії, Туреччини, Греції та Румунії. Ми постійно моніторимо види комах, які з’являються в Чорноморському регіоні. Якщо взяти ті обстеження, які проводяться на території Вилкового та прилеглих регіонів, то за останні два з половиною роки тут зафіксовано дуже багато томатної мінуючої молі. В Ізмаїльському районі аграрії стикнулися з необхідністю постійно обробляти рослини, аби врятувати врожай. Цьогоріч дуже багато інжирної молі. Минулого року такого не було. Зокрема у місті Вилкове ми виявили великі осередки. Ця міль пошкоджує не тільки листя інжиру, а й плоди. Тому садівники мають обов’язково обробляти дерева інсектицидами. І на присадибних ділянках, і на промислових плантаціях. А у нас останнім часом інжир вирощують у достатньо великих кількостях, саме на продаж, а не як раніше – тільки для себе.

– Яких комах ви ще реєстрували?

– У нас ще достатньо багато каштанової мінуючої молі. Але вона в нас вже досить давно реєструється в регіоні. Періодично бувають такі спалахи підвищення чисельності, але цьогоріч чисельність тримається на рівні минулих років. Періодично у нашому регіоні зустрічається самшитова міль.

– Це та, що вічнозелені кущі об’їдає?

– Так. Періодично бувають спалахи її чисельності. Тоді самшит обов’язково треба обробляти, бо якщо вчасно це не зробити, то кущ висихає. У нас ще є мармуровий клоп. Його в нас дуже багато. З ним проблема в тому, що він є переносником вірусних захворювань. Коли він висмоктує сік, то він може від однієї росли переносити віруси і навіть спори грибів до іншої. Його чисельність цьогоріч тримається на такому ж рівні, як і у попередній період. У минулому році в нас було дуже багато азіатського сонечка. З одного боку це має негативний вплив, бо воно витісняє наших місцевих сонечок. А з іншого – має практичне значення. Ці сонечка знищують попелицю, яка є ворогом наших місцевих рослин – і декоративних, і сільськогосподарських культур. Але цьогоріч ми знайшли тільки два екземпляри. Ми це пояснюємо тим, що зима була досить прохолодною. Тож, можливо, ці комахи просто загинули від морозів.

– От ви виявили якийсь новий вид комах під час досліджень. Що далі?

– Якщо ми знайшли вид, який бачимо вперше, то визначаємо, що це таке. Потім за цією інформацією ми готуємо публікації. От, наприклад, по тій самій інжирній молі є ресурс, де люди фіксують знахідки по всій Україні і встановлюють точки знаходження, додають фото. Але офіційної публікації немає. Тому ми зараз готуємо публікації по зібраному нами матеріалу. Там буде інформація про чисельність, точки реєстрації, небезпеку, яку несе вид. От те, що ви бачите на фото, там де знято поїдене листя інжиру. Там було дуже багато таких пошкоджень. І я вже почала шукати яйця, гусінь. Потім і саму міль. Але міль, в чому її особливість, вона ввечері ловиться, бо летить на світло. Дорослого метелика вдень ви не знайдете. Це така особливість у зборі матеріалу.

– Як вона виглядає? Щось таке сіреньке, певно?

– Так. Невеличкий такий метелик, досить гарний. Він називається інжирна вогнівка. В інтернеті багато його зображень.

– А томатна міль це оті черв’яки, що біля плодоніжки в помідорах живуть?

– Так, це її личинки. А сама міль – такий сіренький метелик невеличкого розміру. А оцей черв’ячок псує томати, через що вони погано зберігаються. Навіть на кущі вони вже псуються. Тому, якщо ці личинки виявляють на полях, де томати вирощують плантаціями, рослини одразу потрібно обробляти інсектицидами. І досить велика проблема в тому, що ця міль дуже швидко до цих інсектицидів прилаштовується. Тож препарати потрібно змінювати.

– Таке враження, що ці молі здатні погризти усе, навіть жорстке та не дуже їстівне.

– У нас є інвазійні види, які наносять шкоду сільському господарству, які наносять шкоду декоративним культурам. Є такі, що несуть велику шкоду лісовому господарству. Наприклад, у нас є сосновий клоп. Це дуже серйозний шкідник. В лісових угіддях, де вирощують хвойні насадження, з ним активно борються.

– Ну і звідки вся ця мінуюча «братія» у нас береться?

– Вони, як правило, завозяться або з якоюсь готовою продукцією, як, наприклад, томатна мінуюча міль була завезена з партією помідорів з Туреччини. В інтернеті про це є багато публікацій. Або завозиться якимось транспортом. І, якщо є сприятлива температура, є їжа, то ці шкідники починають інтенсивно розмножуватися. І в перші рокі вони дають великий спалах чисельності. І якщо у них немає природних ворогів, і з ними ніхто не бореться, то вони спокійно собі живуть. Взагалі інвазійні види полюбляють високі температури. Є ще один варіант завезення – з посівним матеріалом, з декоративними рослинами. Личинки можуть бути у ґрунті. Якщо ця партія товару після завезення не була розміщена на карантин… А взагалі товари мають проходити карантин. А якщо карантин не проводиться, потім маємо проблеми. У нас є карантинна служба, вона працює, намагається все вчасно виявляти. В Одесі ця служба працює, у них є ентомологи в штаті. Для кожного виду продукції визначено термін, який партія має перебувати на карантині. Є такі види, що, якщо вони виявлені, то партія просто не пропускається на територію України. Бо може заїхати щось, що знищить усі насадження певного виду. Але у нас зараз люди досить інтенсивно подорожують. І буває, що везуть якісь рослини собі додому посадити, ну щоб гарно було. Але ж вони не дивляться, що там може бути під листочком, чи у ґрунті, який вони привезли. А потім маємо проблеми. І вони потребують інтенсивного вирішення – як правило, використання різних хімічних та біологічних препаратів.

Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: «Південь сьогодні»