Після масового вимирання близько 201 млн років тому Європу охопили масштабні пожежі, які тривали сотні тисяч років.

До такого висновку дійшла міжнародна група вчених під керівництвом геологів Утрехтського університету, пише Wionews. У висновках вчених йдеться про те, що близько 201 млн років тому, на межі тріасового та юрського періодів, розпочався розпад суперконтиненту Пангеї. У цей же час сталася серія потужних вулканічних вивержень, головним чином у районі Центрально-Атлантичної магматичної провінції.

Виверження супроводжувалися викидами величезної кількості вуглекислого газу. За оцінками вчених, середня глобальна температура могла підвищитися аж на 5–10 градусів Цельсія. Ці зміни призвели до масового вимирання – зникло близько 76 % видів наземних і морських організмів.

Після загибелі лісів північний захід Європи швидко почали заселяти папороті. Саме вони, як припустили дослідники, могли зіграти несподівану роль у поширенні пожеж.

Як вчені виявили сліди стародавнього вогню

Дослідники пробурили чотири свердловини та вивчили зразки донних відкладень. Один із зразків було піднято з глибини майже 640 м. Вчених цікавили сліди стародавніх пожеж – викопне деревне вугілля та органічні сполуки, що утворюються під час горіння.

Зіставивши дані з іншими свідченнями пожеж, дослідники виявили зв’язок між потемнінням викопних зразків, високою пожежною активністю та масовим поширенням папоротей.

Чому папороті підтримували вогонь

Деякі види папоротей здатні швидко відновлюватися після пожеж. Навіть якщо надземна частина рослини згорає, її коренева система може зберегтися, завдяки чому папороть знову заселяє вигорілу територію.

У результаті виникав своєрідний замкнутий цикл: пожежа знищує рослинність, папороті швидко відновлюються, висихають і стають джерелом для нової пожежі. Головний автор дослідження Бас ван де Схотбрюгге зазначив, що папороті не тільки пристосовувалися до пожеж, але й самі ставали джерелом палива, що сприяло новим спалахам.

За оцінками дослідників, така пожежна активність могла тривати від 40 тис. до 300 тис. років після початку масового вимирання.

Джерело: УНІАН