Якщо вибити хоча б на 50% потужності нафтопереробних заводів, розташованих у європейській частині РФ, Росія втратить можливість забезпечувати своїх громадян та експорт нафтопродуктів.

Про це розповів військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко для Radio NV.

По яких НПЗ треба бити у Росії

Російська нафтопереробна галузь опиниться на межі колапсу, якщо заводи в європейській частині країни втратять бодай половину своїх потужностей. За такого сценарію залишкові підприємства не зможуть покрити ні експортні зобов’язання, ні потреби внутрішнього ринку.

«Мета Сил оборони на сьогодні — щоб майже у всій європейській частині Російської Федерації не працювала нафтопереробна галузь. І дійсно ми зараз досягаємо цієї мети», — розповів експерт. 

Аналітик підкреслив, що попри здатність українських безпілотників уражати цілі на відстані 1,5–2 тисячі кілометрів від кордону, ключовим пріоритетом залишається саме європейський регіон Росії. Адже саме там сконцентрована не тільки основна частина російського нафтоперероблення, а й найсучасніша, побудована після розпаду СРСР.

«Тобто після розпаду Радянського Союзу модернізація і вдосконалення технологічних процесів, інвестицій відбувалися, в першу чергу, в нафтопереробну галузь, підприємства, які знаходяться в європейській частині Росії. Тому тут є декілька важливих аспектів», — додав Олександр Коваленко.

За словами Коваленка, критична вразливість цих НПЗ полягає у використанні високотехнологічного західного обладнання, яке наразі неможливо швидко замінити або відремонтувати через санкції. 

А якщо один з НПЗ у цьому регіоні втрачає 30–40% потужностей, починає страждати весь регіон і «вибувати з гри». 

Окремо військовий оглядач зупинився на ситуації навколо хімічного підприємства «Кримський титан» в окупованому Армянську. Воно забезпечує сировиною російську оборонну промисловість. Коваленко зауважив, що за роки анексії кримського півострова окупанти фактично занедбали завод, бо повністю ігнорували планові роботи на ньому.

«Там було багато витоків хімічних речовин в атмосферу. Це був проблемний об’єкт. Росіяни майже ним не займалися. Він потребував постійного обслуговування, ремонтних робіт, нагляду. Його просто експлуатували. Тому удар по цьому об’єкту значно зменшує можливості росіян отримувати відповідну продукцію. А по-друге, для цього заводу майже кожен такий удар є критичним, оскільки за роки окупації об’єкт зазнав серйозних проблем зі зношенням основних силових компонентів», — додав Коваленко.

Після ударів по НПЗ війна почала переходити у нову фазу

Нагадаємо, війна в Україні вступає у нову фазу, де українські далекобійні удари ракетами та дронами дедалі сильніше б’ють по ключових елементах російської воєнної машини: нафтовій інфраструктурі, логістиці та тіньовому флоту.

Завдяки цьому війна наближається до заможних жителів Москви та Санкт-Петербурга, руйнує їхнє відчуття безпечного тилу та демонструє іноземним інвесторам мінуси вкладень у РФ. Показовою стала атака під час Петербурзького економічного форуму, яка спричинила перебої в роботі аеропорту та зв’язку.

Окремим стратегічним напрямком є знищення російського Балтійського нафтогазового комплексу, який забезпечує до половини експорту пального РФ. Лише за останній час було здійснено десятки ударів по НПЗ та терміналах, включно з об’єктами за 2000 км від кордону. Це вже спровокувало дефіцит пального всередині Росії, змусивши Москву обмежувати експорт і «позичати бензин» у Білорусі.

Водночас Україна успішно руйнує російську логістику на окупованому півдні, збільшивши кількість ударів учетверо. Сухопутний коридор до Криму через постійне знищення бензовозів і техніки перетворився на «трасу смерті». Як наслідок, Крим опиняється в паливній та продуктовій ізоляції.
Джерело: ТСН