Сьогодні ознаки ПТСР, а також симптоми тривожного, депресивного розладу та професійного вигорання - можна помітити у набагато більшої кількості осіб, ніж до повномасштабного вторнення РФ.

Про це розповів в інтерв'ю РБК-Україна генеральний директор ДУ "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України" Богдан Божук.

Які спеціалісти "вигорають" на роботі найбільше

Експерт розповів, що від початку великої війни в Україні кількість випадків, "коли на основі симптомів можна запідозрити розлади, за різними дослідженнями зросла утричі-вп'ятеро".

За його даними, близько 80% медичного персоналу у прифронтових регіонах (які постійно працюють з пораненими), "мають ознаки, на основі яких можна встановити професійне вигорання".

"Вже через пів року повномасштабної війни 14% медиків мали ознаки ПТСР (посттравматичного стресового розладу, - Ред.), ще 9% - депресії. Причому жінки демонструють вищий рівень психологічного навантаження, і симптоми у них реєструють частіше", - констатував фахівець.

Він зауважив, що в цілому сьогодні "близько 10 мільйонів наших співвітчизників потребують допомоги через погіршення стану психічного здоров'я, пов'язаного з війною".

"За оцінкою ВООЗ, близько 50% українців стверджують, що мають ті чи інші проблеми з психічним здоров'ям. До війни ці показники були у рази нижчими", - пояснив Божук.

Через погіршення стану психічного здоров'я допомоги потребують мільйони українців (інфографіка: РБК-Україна)

В цілому, за словами гендиректора державної установи, від професійного вигорання потерпають нині різні цивільні професії.

"Це - досить велика група населення. Класичне професійне вигорання може спостерігатися у будь-яких працівників, чия діяльність відбувається в системі "людина-людина", - пояснив спеціаліст.

Він уточнив, що зараз йдеться, насамперед, про "допомагаючі" професії:

• медицину;
• поліцію;
• рятувальників (ДСНС);
• освітян;
• соціальні служби.

Тобто всі вони - схильні до розвитку професійного вигорання.

"З погляду психофізіології, професійне вигорання є наслідком хронічного професійного стресу. На роботі у кожного виникають конфлікти, непорозуміння чи форс-мажори, які потребують мобілізації сил", - розповів експерт.

Він зауважив, що із початком великої війни на багатьох робочих місцях "знизився рівень соціального захисту".

"Плюс до цього додаються щоденні негативні рутинні процеси... Впродовж дня, крім основної роботи, людина часто змушена по кілька разів спускатися в укриття та переривати важливі робочі процеси, перебуваючи у стані високого стресу", - констатував Божук.

При цьому "якщо людина недостатньо компетентна або через психофізіологічні характеристики не може якісно реагувати на професійний виклик - вона швидко виснажується".

"Робота на виснаження посилює реакцію на стрес, що підвищує ризик розвитку гострих та хронічних розладів", - зауважив фахівець.

Він нагадав, що деякі спеціалісти, наприклад працівники ДСНС:

• мають фахову психологічну службу;
• проходять тренінги зі стресостійкості.

"Подібно до військових, рятувальники готують себе до небезпеки, що певною мірою пом'якшує стресову відповідь. Проте і в них гострий стрес провокує дисбаланс вегетативної нервової системи та гормональний викид", - повідомив гендиректор Інституту медицини праці.

Це, за його словами, "призводить не лише до негативних змін психічного стану порушень, а й до соматичних хвороб":

• гіпертонічних криз;
• ендокринних розладів;
• проблем із травленням.

"Жодні курси не можуть повністю нівелювати цей вплив", - наголосив Божук.

Насамкінець він нагадав про нелегку роботу енергетиків, які "перебувають у складнішому становищі".

Адже вони "не мають комплексних програм із навчання контролю над стресом, опанування техніки швидкого перемикання".

"Тому працюють в умовах підвищеного ризику для здоров'я", - підсумував спеціаліст.

Джерело: РБК-Україна