Лише 150 грамів свіжої ягоди полуниці здатні майже повністю закрити добову потребу у вітаміні С, налагодити травлення, покращити імунітет та захистити серцево-судинну систему.

Пектин працює як пребіотик, підживлюючи мікробіом травного тракту. Під час ферментації пектину виділяються коротколанцюгові жирні кислоти (зокрема бутират), які ефективно борються із внутрішніми запаленнями та нормалізують регулярність випорожнень. Його здоровий стан автоматично посилює захисні сили. Величезна доза вітаміну С у полуниці активно накопичується в білих кров’яних тільцях, допомагаючи лімфоцитам і фагоцитам швидше розпізнавати та знищувати віруси й бактерії.

Також рослинні волокна зв’язують та виводять надлишок холестерину низької щільності (LDL), калій нівелює негативний вплив натрію (солі) та утримує артеріальний тиск у межах норми, а антоціани (фарбувальні пігменти) роблять стінки судин еластичнішими. 

Антоціани, поліфеноли та вітамін С ведуть активну війну з вільними радикалами. Зменшуючи оксидативний стрес, полуниця виступає елементом профілактики розвитку цукрового діабету II типу та важких кардіологічних патологій.

Експерти вважають порцію у 150 грамів ідеальною для щоденного меню. Це забезпечує половину рекомендованої добової норми фруктів для дорослої людини (яка становить близько 300 г). Можна доповнювати якоди сметаною чи вершками. Також полуниця смакує в різноманітних десертах.

Попри всю користь, безконтрольно їсти ягоду відрами не варто. Якщо ваш раціон раніше був бідний на клітковину, різкий перехід на великі порції полуниці може викликати тимчасове здуття, метеоризм або розлад шлунка — збільшуйте кількість ягід поступово. Під час проходження деяких протоколів променевої чи хімієтерапії лікарі рекомендують обмежувати високі дози вітаміну С, щоб не знизити ефективність лікування. Людям із надмірним накопиченням заліза в організмі слід бути обережними, адже вітамін С суттєво прискорює всмоктування цього металу.

Джерело: fakty.ua