Перед великим боєм проти Верховена згадуємо найемоційніші моменти в карʼєрі Олександра Усика.

Олександр Усик запам’ятався світу не лише перемогами, а й емоціями після них. Він танцював гопак після олімпійського золота, пережив смерть батька невдовзі після Лондона-2012, дякував Україні після перемог над Джошуа, плакав після історичного бою з Ф’юрі й знову піднявся на вершину нокаутувавши Дюбуа. Його кар’єра — це не тільки пояси, а й моменти, в яких чемпіон не приховував емоції.

Вже цього тижня у Гізі перед єгипетськими пірамідами відбудеться бій Усика проти нідерландця Ріко Верховена. В Україні ж його можна буде побачити на Київстар ТБ. І в передчутті бою та знову всієї гами вражень ТСН.ua пригадує найбільш емоційні моменти з карʼєри Олександра Усика.

Лондон-2012: золото, гопак і момент, коли світ побачив Усика

Один із перших великих емоційних моментів кар’єри Усика — Олімпіада-2012 у Лондоні. У фіналі важкої ваги він переміг італійця Клементе Руссо й став олімпійським чемпіоном. Усик здобув золото у ваговій категорії до 91 кг, перемігши Руссо у фіналі за очками.

Але світ запам’ятав не лише результат. Після перемоги Усик станцював гопак у рингу і це стало одним із найвпізнаваніших моментів українського боксу. У цьому танці було все — радість, характер, національна ідентичність і той самий усиківський стиль, який не вписувався в сухий протокол великого спорту.

Це був момент, коли Усик перестав бути просто сильним аматором. Він став людиною, яка виграла Олімпіаду і замість пафосного жесту зробив щось своє, українське і дуже живе.

Гопак після Лондона-2012 став першим великим символом Усика. Він показав світові не тільки чемпіона, а й українця з характером, гумором і власним стилем. 

Батько, який встиг побачити золото

За олімпійським тріумфом одразу стояла особиста трагедія. Батько Усика помер невдовзі після того, як син став олімпійським чемпіоном. У пізніших інтерв’ю Усик не раз повертався до цієї теми, і вона стала однією з найемоційніших ліній його кар’єри.

Усик розповідав, що батько встиг побачити його олімпійську перемогу, але помер до того, як син зміг показати йому медаль. Сам Усик згадував, що поклав олімпійське золото в руку батька вже після його смерті.

«Коли я привіз золоту медаль з Лондона у 2012-му, батька вже не було серед живих. Я приїхав, поклав її йому в руку… Його рука вже була холодною. Я просто стояв, дивився на нього і знав: усе, що я маю в боксі — це його віра в мене. Він завжди казав мені, що я буду великим. Я живу і боксую так, щоб йому там, нагорі, не було за мене соромно», — пригадував боксер.

Цей епізод багато пояснює в його подальших перемогах. Для Усика великі бої — це не лише пояси й гонорари. У них постійно присутня пам’ять про батька, який колись переконав його піти в бокс, коли сам Олександр ще бачив себе футболістом.

Тому кожна велика перемога Усика має ще один невидимий вимір — ніби він продовжує ту розмову з батьком, яка почалася задовго до світових арен.

Белью-2018: момент, коли суперник визнав велич Усика

Після абсолюту в крузервейті Усик зустрівся з Тоні Белью у Манчестері. Британець був улюбленцем публіки, багато говорив перед боєм і мріяв завершити кар’єру великою перемогою. Але Усик нокаутував його у восьмому раунді.

Цей вечір став емоційним не лише для Усика, а й для Белью. Reuters цитував британця після бою, той визнав, що зробив усе можливе, назвав Усика «винятковим бійцем», «великим чемпіоном» і «найкращою людиною, з якою коли-небудь ділив ринг».

Це був момент, коли перемога Усика виглядала не як приниження суперника, а як передача поваги. Белью завершував кар’єру, а Усик отримував ще одне підтвердження, що його рівень уже більший за один дивізіон. 

Джошуа-2021: ніч, коли Усик забрав три пояси хевівейту

Перша перемога над Ентоні Джошуа у 2021 році стала одним із головних поворотів у кар’єрі Усика. Він прийшов у надважку вагу, де багато хто сумнівався, чи витримає він габарити справжніх хевівейтів, чи зможе бути таким же ефективним, як у крузервейті.

Відповідь прийшла в Лондоні. Усик переміг Джошуа і забрав титули WBA, IBF і WBO. Для нього це була не просто перемога над зіркою. Це був доказ, що його шлях у хевівейт не був авантюрою.

Усик вийшов проти більшого, фізично потужнішого чемпіона і не просто вижив, а перебоксував його. Після цього стало зрозуміло — у надважкій вазі з’явився новий центр сили.

Коли пролунав фінальний гонг 12-го раунду, після якого Джошуа ледь встояв на ногах. Після оголошення переможця, Олександр не стримував емоцій — це були сльози полегшення та колосальної гордості. Він довів усім експертам планети, що в хевівейті вирішують не гора м’язів, а швидкість, техніка та залізне серце. 

Реванш із Джошуа-2022: перемога для України під час війни

Другий бій із Джошуа в серпні 2022 року мав зовсім інший емоційний фон. На той момент Україна вже жила в умовах повномасштабної війни, а Усик виходив у ринг не лише як чемпіон, а як символ країни.

Після перемоги він говорив, що цей бій був надзвичайно важливим для України, а пояси повертаються додому. Усик дякував тим, хто захищає країну, і наголошував, що саме завдяки їм може стояти на рингу.

Це був один із тих вечорів, коли спорт став більше, ніж спорт. Для України перемога Усика була моментом радості серед війни. Для самого Усика — боєм, у якому поруч із ним у рингу були не лише тренери, а й уся країна.

Коли Джошуа влаштував свій відомий емоційний зрив після бою, викинувши пояси, Усик просто стояв з українським прапором на плечах. У його очах була і радість від перемоги, і глибокий біль за все, що відбувається вдома. Цей тріумф він повністю присвятив ЗСУ та кожному українцю.

Ф’юрі-2024: сльози після історичного абсолюту

Найсильніший емоційний момент професійної кар’єри Усика — перемога над Тайсоном Ф’юрі у травні 2024 року. Він став першим абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі в еру чотирьох поясів. Тоді Усик переміг Ф’юрі розділеним рішенням суддів і об’єднав усі головні титули хевівейту.

«Батьку, ти чуєш мене? Ми це зробили!» — вигукнув Усик після перемоги над Ф’юрі. 

Цей момент став майже таким же важливим, як сама перемога. Усик, який щойно пережив один із найважчих боїв кар’єри, постав перед світом не як недоторканний чемпіон, а як син, який згадує батька.

У цьому вся сила його образу. Він може бути найкращим боксером світу — і водночас абсолютно відкритою людиною, яку переповнюють емоції.

Після перемоги над Ф’юрі Усик також говорив не лише про реванш чи майбутніх суперників. Під час підготовки до поєдинку він пропустив важливі сімейні моменти, а вже після бою хотів зосередитися на родині.

Це важлива деталь всієї кар’єри Усика. Його перемоги часто виглядають як історичні для боксу, але для нього самого після бою на перший план виходять дуже прості речі: батько, дружина, діти, дім.

Він не просто піднімає пояси, а щоразу ніби повертається до людей, заради яких усе це має сенс.

Дюбуа-2025: «Іван», Вемблі і повернення абсолютної корони

У липні 2025 року Усик знову вийшов на великий емоційний пік. На «Вемблі» він переміг Даніеля Дюбуа нокаутом у п’ятому раунді і знову став абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі. Після цієї перемоги Усик покращив рекорд до 24-0 і став триразовим абсолютним чемпіоном (один раз у крузервейті та двічі в хевівейті).

Цей вечір мав іншу емоцію, ніж бій із Ф’юрі. Там були сльози абсолюту, тут — впевнене підтвердження величі. Усик не просто повернув пояс IBF, який раніше звільнив. Він показав, що його перше сходження на вершину хевівейту не було випадковістю.

А ще саме після цього бою з’явився новий символ — «Іван», назва удару, яким Усик звалив Дюбуа. Це додало до перемоги характерного усиківського гумору — навіть нокаут він перетворив на історію з персонажем.

У багатьох емоційних моментах Усика поруч із ним є український прапор. Після великих перемог він піднімає його не як формальність, а наголошуючи на ідентичності. Після 2022 року ця деталь стала ще важливішою. Для Усика прапор — це не просто національний символ на плечах чемпіона. Це знак країни, яка дивиться його бої під час війни і саме тому його перемоги сприймаються як щось більше за спорт.

«Коли мені важко в тренувальному таборі, коли легені вибухають від браку кисню, я згадую хлопців, які зараз сидять в окопах. Їм там важче? Стократно важче. Мої кричалки та інтерв’ю нічого не змінять, а от прапор України, який підіймається в ринзі, і наш гімн на весь світ — це моя зброя. Наші хлопці на передовій писали мені: „Саня, виходь і бийся, нам потрібна ця перемога“. Хіба після цього я маю право здатися або втомитися?», — розповідав український боксер в інтервʼю телеканалу ESPN.

Чого чекати біля Пірамід?

Кожен із цих емоційних піків гартував характер Олександра. Бій проти Ріко Верховена в Єгипті — це нова сторінка, де емоції знову зашкалюватимуть. Але Усик уже давно довів, що чим більший тиск, тим сильнішим стає його козацький дух.

Не пропустіть одну з головних спортивних подій року — 23 травня на Київстар ТБ. На платформі буде доступний повний вечір боксу з усім файткардом, а також додатковий контент напередодні: пресконференція 21 травня та зважування 22 травня — на спеціальному каналі Київстар ТБ Усик-Верховен.

Подія буде доступна користувачам із підпискою на пакет Преміум HD, а також на його аналогах — тарифах із розширеним доступом до спортивного контенту та телеканалів.