Після катастрофи на ЧАЕС у зоні відчуження майже одразу створили систему радіаційно-екологічного моніторингу. Чорнобильська зона пройшла шлях від мертвої території до унікального заповідника.

Про це розповів в інтерв'ю РБК-Україна радіоеколог, ліквідатор і генеральний директор "Екоцентру" Сергій Кірєєв.

Експерт розповів, що система радіаційно-екологічного моніторингу сформувалось "у сучасному вигляді" не одразу, а лише "десь наприкінці 90-х на початку 2000-х" років.

"Зараз відбувається тільки модернізація деяких систем, застосовуються нові підходи", - уточнив Кірєєв.

Він пояснив, що у процесі радіаційно-екологічного моніторингу фахівці "охоплюють" всі складові довкілля: підземні та поверхневі води, приземний шар атмосфери, випадання радіонуклідів з атмосфери, ландшафтні полігони, гідробіонти тощо.

"Аналізуємо всі відібрані проби на вміст радіонуклідів та відслідковуємо динаміку об'єктів моніторингу які можуть вплинути або змінити радіаційний стан у зоні відчуження", - поділився радіоеколог.

Допомагає з цим, зокрема, "автоматизована система радіаційного стану" або АСКРО (39 датчиків гамма-випромінювання якої розташовані по всій зоні).

"Ця система налаштована на два режими. У нормальному - інформація про потужності дози гамма-випромінювання приходить в оперативне-диспетчерський центр щогодини", - пояснив спеціаліст.

При цьому "якщо відбувається якась подія" - система "переходить у режим надзвичайної ситуації", а "інформація надходить кожні 3-5 хвилин".

Для вимірювання радіації "вручну" може знадобитись дозиметр-радіометр (фото: Getty Images)

Яка зараз ситуація з радіацією у зоні відчуження

Кірєєв нагадав, що "умовна норма" радіації для населення - до 0,3 мікрозіверти на годину.

Адже насправді "є місця (і не тільки в Україні), де природний фон - значно вищий". Зокрема на Поліссі.

Експерт повідомив, що сьогодні "високі рівні фіксують навколо промислового майданчика ЧАЕС" і "по слідах випадіння радіонуклідів":

• середня потужність на Адміністративно-побутовому корпусі станції (АПК-1) - близько 0,4 мкЗв/год на годину;
• на нафтобазі - 4,5 мкЗв/год;
• на ВЗС-2 - 4,9 мкЗв/год;
• на ДСГ-2 - 7,3 мкЗв/год;
• на СВЯП-1 і пожежному депо - майже 2 мкЗв/год;
• на СВЯП-2 - 0,2 мкЗв/год;
• на виїзді за межі зони у КПП Дитятки - 0,09 мкЗв/год.

Науковець розповів, що в цілому "радіоактивні речовини мають період напіврозпаду від декількох секунд і до кількох тисяч років".

"Цезій-137 розпадається за 30 років, стронцій-90 - за 28 років. Тобто вже зараз цих елементів стало наполовину менше, ніж було одразу після аварії", - пояснив Кірєєв.

Головні радіонукліди після аварії на ЧАЕС (інфографіка: РБК-Україна)

Водночас, за його словами, там "досі залишаються ізотопи плутонію та америцію з великими періодами напіврозпаду" (адже, наприклад, плутоній-239 має період напіврозпаду 24 тисячі років".

"У зоні відчуження - плямисте забруднення", - констатував радіоеколог.

Він зауважив також, що "радіонукліди мають різні види випромінювання: альфа, бета та гамма" (гамма - найбільш небезпечне для зовнішнього опромінення, від нього захищає лише значна відстань або свинцеві чи бетонні перешкоди, - Ред.).

Отже, за словами Кірєєв, саме ці "небезпечні частки створюють радіаційну обстановку у Чорнобильській зоні".

Джерело: РБК-Україна