Ілля Анатолійович народився в Ізмаїлі. Тут минули його дитячі та шкільні роки. Він захоплювався спортом, особливо легкою атлетикою, здобував освіту, будував плани на майбутнє. Після третього курсу Одеської національної академії зв’язку імені О.С.Попова юнак вирішив присвятити себе військовій службі та приєднався до Морської охорони.

Ілля охороняв державний кордон України на Дунаї, ніс службу на Київщині. Він мріяв після Перемоги повернутися до мирного життя, завершити навчання, працювати в рідному місті, радіти успіхам своєї доньки та бути поруч із родиною.

Та повномасштабна війна, розв’язана росією проти України, обірвала його плани. Старший матрос, старший моторист — рульовий (кулеметник) малого катера Морської охорони Ілля Грищенко загинув під час виконання бойового завдання із захисту України.

За кожним ім’ям нашого полеглого Захисника — ціле життя, родина, яка чекала, мрії та майбутнє, якому не судилося здійснитися. Ілля мав жити, виховувати доньку, працювати, радіти простим речам. Але він віддав своє життя, захищаючи Україну, її свободу та право кожного з нас на мирне майбутнє.

Відкриття меморіальної дошки у стінах рідної гімназії — це знак нашої вдячності та шани. Це пам’ять про людину, яка стала на захист Батьківщини, і нагадування молодому поколінню про високу ціну свободи, яку українці виборюють у боротьбі проти російської агресії.

Ми маємо берегти пам’ять про наших Героїв, розповідати про них дітям, передавати їхні імена наступним поколінням. Ім’я Іллі Грищенка назавжди залишиться в історії Ізмаїла та в серцях людей, заради яких він захищав Україну.

Світла пам’ять Іллі Грищенку.

Вічна вдячність і шана Захисникові України!

Слава Україні! Героям слава!