Із «запасного шляху» до стратегічного проекту: на Дунай чекають великі зміни, які торкнуться України
Що пропонують у Румунії
Ініціатива пролунала 2 жовтня на публічній дискусії про майбутнє порту Констанца. Її організували Constanța Port Business Association (CPBA) та Румунська морська ліга, повідомляє Інститут Дунайських Досліджень.
Учасники підкреслили, що Дунай має активніше використовуватися як транспортний коридор між країнами Центральної Європи та портом Констанца. Але реалізувати цей потенціал можна лише за наявності гарантованих параметрів суднового ходу, насамперед у період маловоддя. Тому запропоновано перейти від окремих днопоглиблювальних кампаній до моделі постійного підтримання потрібних глибин.
За оцінками учасників, такий підхід важливий не лише для транспорту, а й для енергетичної безпеки Румунії: водний режим Дунаю впливає на забезпечення потреб АЕС «Чернаводе».
Проблеми порту Констанца та конкурентоспроможність
Портовий бізнес вказав і на інші фактори, що впливають на конкурентоспроможність Констанци. Це відсутність достатньо довгострокової та передбачуваної стратегії розвитку, тарифна політика портової адміністрації, транспортна зв’язність і необхідність залучати нові вантажопотоки.
Головним сигналом дискусії стала ідея розглядати Констанцу як стратегічний інфраструктурний актив Румунії та краще узгоджувати державні рішення з уже зробленими приватними інвестиціями. За підсумками зустрічі CPBA має підготувати пакет законодавчих та операційних пропозицій для парламенту й інших державних органів.
Що це означає для українських портів на Дунаї
Експерти Інституту Дунайських досліджень вважають, що ініціатива свідчить про зміну підходу до річкової інфраструктури: гарантоване судноплавство розглядається як постійна частина транспортної та економічної безпеки, а не як реакція на окремі періоди маловоддя.
Українські порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ працюють у єдиній транспортній системі Нижнього Дунаю. Стан фарватерів, пропускна спроможність румунських водних шляхів і можливості Констанци взаємно впливають на швидкість і вартість перевезень.
У перспективі системне підтримання глибин може посилити вісь «Центральна Європа — Дунай — Констанца — Чорне море», але одночасно загострить конкуренцію портів за вантажопотоки. Тому, на думку експертів, Україні важливо не лише стежити за рішеннями Румунії, а й синхронізувати розвиток своїх дунайських портів, підхідних каналів, залізничної та автомобільної інфраструктури.
Особливе значення має транскордонна координація. Днопоглиблення на Дунаї пов’язане із судноплавством, екологією, гідрологічним режимом, енергетикою та інтересами кількох країн басейну. Найбільш ефективною була б модель, де підтримання навігаційних параметрів поєднується зі спільним моніторингом водності та довгостроковим плануванням транспортних коридорів.
В інституті вважають, що Дунай усе частіше розглядають не як запасний маршрут, а як стратегічну артерію Центральної та Південно-Східної Європи. Для України це відкриває нові логістичні можливості та вимагає швидше формувати власну довгострокову політику розвитку Нижнього Дунаю.
Як повідомлялося, Сулинський канал залишається головним вузьким місцем на шляху суден до українських дунайських портів. Скупчення суден уже призводить до затримок і скорочення доступного тоннажу, тому Україна та Румунія домовилися прискорити рух цим маршрутом.
