Археологічні знахідки в Європі дедалі частіше відкривають моторошні сторінки нашого минулого. Нове дослідження кісток із бельгійських печер Гойє шокувало науковий світ: вчені виявили докази того, що 45 тисячоліть тому неандертальські жінки та діти ставали жертвами жорстокого канібалізму.

РБК-Україна з посиланням на статтю у журналі Scientific Reports, розповідає про деталі цього відкриття, хто насправді міг бути канібалом та чому вчені порівнюють цю поведінку з війнами шимпанзе.

Кривава таємниця печер Гойє

Печери Гойє, розташовані на території сучасної Бельгії, давно відомі як одне з найбагатших місць знахідок залишків неандертальців у Північній Європі. Проте детальний аналіз 101 кістки, проведений міжнародною групою вчених, виявив жахливу закономірність: третина останків мала чіткі сліди м'ясницької обробки - порізи, зарубки та сліди кругових ударів.

Найбільше дослідників вразив демографічний профіль жертв. Серед шести ідентифікованих осіб були:

• Чотири дорослі жінки або підлітки-дівчата (зростом близько 1,5 м)
• Двоє хлопчиків та немовля
• Дитина віком від 6,5 до 12,5 років

"Склад групи - лише жінки та діти без дорослих чоловіків, і це не може бути випадковим. Це свідчить про навмисний відбір жертв", - зазначає Ізабель Кревкер, директорка з досліджень Французького національного центру наукових досліджень.

"Екзоканібалізм": полювання на чужинців

Генетичний та ізотопний аналіз показав, що ці жінки та діти не були місцевими. Їх привезли до печер Гойє з інших регіонів, щоб приготувати та з’їсти. Вчені називають це "екзоканібалізмом" - поїданням представників зовнішніх груп.

На кістках виявили характерні сліди зламу для вилучення висококалорійного кісткового мозку. Це вказує на те, що канібалізм мав не лише ритуальний, а й суто практичний, харчовий характер.

Чи могли наші предки винищити неандертальців (скриншот)

Хто був канібалом: Homo sapiens чи неандертальці?

Це головне питання, яке розділяє наукову спільноту. Існує дві основні версії:

Полювання ранніх людей

45 000 років тому Homo sapiens активно поширювалися в Європі. Можливо, наші прямі предки полювали на своїх еволюційних конкурентів-неандертальців, щоб захопити територію. Подібна поведінка спостерігається у сучасних шимпанзе, які атакують слабших членів сусідніх груп для встановлення контролю.

Міжгрупові війни неандертальців

Дослідники схиляються до того, що канібалами могли бути самі неандертальці. На це вказує те, що деякі фрагментовані людські кістки використовувалися для ретушування кам’яних знарядь - практика, характерна саме для цього виду. У період занепаду неандертальців боротьба за ресурси між групами могла стати екстремально жорстокою.

Автори дослідження зазначають, що у Гойє незвичайний демографічний профіль смертності канібалізму (підлітки, дорослі жінки та молоді особи), і це не можна вважати природним. І ц також не можна пояснити виключно потребами у їжі для існування, оскільки в цьому регіоні є численні супутні залишки фауни, які також мають подібні сліди м'ясіння.

"Це говорить про те, що слабші члени однієї або кілька груп з одного сусіднього регіону були навмисно мішенями. Регіональний хронокультурний контекст узгоджується з гіпотезою про те, що конфлікт між групами відіграв певну роль у накопиченні канібалізму особин у Гойє", - розповіли дослідники.

Еволюційний тупик чи асиміляція?

Хоча неандертальці почали вимирати приблизно 43 500 років тому, останні дослідження вчених з Італії та Швейцарії доводять, що вони не зникли безслідно. Замість повного винищення відбулася "генетична асиміляція". Homo sapiens та неандертальці схрещувалися протягом 10 000 років, і сьогодні частина їхньої ДНК продовжує жити в кожному з нас.

Однак знахідки в Гойє нагадують, що шлях до домінування нашого виду в Європі був прокладений не лише через любов, а й через криваві конфлікти, де мішенню ставали найслабші.