Франція, Британія й Україна домовилися про майбутнє багатонаціональних сил: що про це відомо
На тлі перемовин між Вашингтоном і Києвом щодо мирної угоди у Парижі відбулася одна з найбільш репрезентативних зустрічей «Коаліції охочих». На цьому саміті Франція, Велика Британія та Україна підписали декларацію про наміри щодо розташування багатонаціональних сил після досягнення перемир’я з росією.
Про це повідомив у соцмережі президент Володимир Зеленський.
Британський прем’єр Кір Стармер підтвердив, що у разі мирної угоди Лондон і Париж створять військові бази в Україні.
Президент Володимир Зеленський після підписання декларації заявив: «Цими документами ми посилюємо юридичну роботу, щоб коли дипломатія спрацює, на завершення війни в нас була повна готовність розмістити сили Коаліції охочих».
За його словами, декларація — це сигнал про серйозність намірів Європи та партнерів: «Архітектура того, якою має бути безпека після війни, вже є».
Зеленський також повідомив, що США нестимуть головну відповідальність за моніторинг мирних домовленостей, а окремо буде визначено механізм фінансування української армії.
Окрім декларації, сторони в Парижі підписали документи, де визначено, які країни лідируватимуть у майбутній архітектурі безпеки, які сили потрібні та як вони будуть керуватися, прописано рівні командування та механізми контролю.
Голова Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що ЄС готовий підтримати мирну угоду цивільними та військовими місіями. А прем’єр Іспанії Педро Санчес підтвердив готовність «закріпити мир в Україні за допомогою військової присутності».
Водночас Італія та Польща відмовилися від участі у розміщенні військ. На зустрічі були присутні американські посередники Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять президента Дональда Трампа.
Напередодні Зеленський заявляв, що його план припинення війни узгоджено з США на 90%, але залишаються невирішеними питання територіальних поступок та контролю над Запорізькою АЕС. Вашингтон, за словами Зеленського, пропонує гарантії безпеки на 15 років, однак терміни їх реалізації ще не визначені.
У засіданні взяли участь лідери 27 держав, серед них Франція, Британія, Німеччина, Іспанія, Канада, країни Балтії та Скандинавії. ЄС представляли Урсула фон дер Ляєн, Антоніу Кошта та Кая Каллас. НАТО — генеральний секретар Марк Рютте та генерал Алексус Грінкевич.
