Багато українців прощаються російським словом "пока" або "па-па".

Але є досить багато милозвучних українських відповідників, якими можна замінити ці дві фрази, пише liga.

Які бувають прощальні формули

Перший тип - фрази про перспективу повторного бажаного контакту:

До побачення! / Побачимося!

До зустрічі! / Зустрінемося!

До зв'язку! / Зв'яжемося!

До завтра/вечора/вівторка/вихідних!

Спишемося! / Зідзвонимося!

Другий тип - позитивні побажання на майбутнє:

Хай/нехай щастить!

Усього найкращого!

Бувайте здорові!

Щасливо!

Щасливої дороги!

Успіхів!

Ну, і третій тип - це, власне, чиста прощальна формула або її заперечення:

Проща(ва)й(те)! / Не прощаємося!

Кажучи "не прощаємося!", мають на увазі, що наступна зустріч буде досить скорою, найчастіше - в межах дня.

"Пока" та "па-па"

Російське "пока" - рідний брат польського na razie й чеського zatím: усе це обрубки повних формул типу "(ну а) поки (до побачення)", якими дають знати, що контакт розірвано не назавжди і є перспектива його бажаного поновлення. Здається, українське "поки" цієї функції зовсім позбавлене (спробуйте з кимось попрощатися голим словом "поки"). А втім, Святослав Караванський у "Російсько-українському словнику складної лексики" (2012) таки подає українське "тим часом" як відповідник до російського "пока! (до побачення!)", й так само роблять укладачі "Російсько-українського словника сталих виразів" (1959). Редакції складно зрозуміти, чим мотивовані такі ходи, - але, може, хтось і каже одне одному на прощання "тим часом!". Напишіть, будь ласка, якщо це ви.

Формула ж "па-па" прийшла до нас із польської, де, як зазначено на сайті мовних порад від Інституту мовознавства, походить із дитячої мови. Словами "па-па" первісно, отже, прощаються польські діти, махаючи при цьому рукою в такт.

Джерело: gazeta