Умови життя прісноводних риб в Україні значно змінилися через будівництво гребель, створення ставків та водосховищ у ХХ столітті. Тому витривалі чужорідні інвазивні риби, такі як ротань-головешка та чебачок амурський починають все більше домінувати у водоймах. Про це розповіли іхтіолог НАН України Юлія Куцоконь у коментарі для "Главком".

За її словами, Україна має два регіони, які відрізняються за умовами, а саме гірські та рівнинні. На рівнинній частині у ХХ значно змінився гідрологічний режим річок через діяльність людини, зокрема це сталося внаслідок штучного зарегулювання, будівництва гребель та масового створення ставків й водосховищ. 

Куцоконь наголосила, що через зарегулювання річок зникають види, які не можуть існувати без течії. 

"Поставили греблі, спрямили русла, створили багато ставків і водосховищ. Це дуже сильно змінило течію. Зникають види, що потребують течії: підуст, вирозуб, марена. Однак, навіть види, що живуть в стоячих водоймах, але потребують заплави, теж зникають. Золотий карась, наприклад, мешкає у заплавних водоймах і не витримав зарегулювання стоку", - пояснила іхтіолог.

Водночас у ставках та водосховищах краще почувають себе ті види, які можуть жити в стоячій воді. 

"У XX - на початку XXI століття запускали чужорідні види риб, частина з яких стала інвазивними. Зокрема, разом із цінними промисловими видами завозили й небажаних, як-от ротань-головешка, чебачок амурський", - нагадала фахівець.

Вона зазначила, що навіть спроби покращити ситуацію з прісноводними водоймами мають дуже обмежений ефект, а саме через нестачу води та зміну природних умов. 

"Ситуація з водними ресурсами дійсно складна. Щоб ми не робили, води більше не стане. Якщо ми будемо її затримувати якимись невеликими греблями, то там уже не буде справжньої річки. Не буде тих видів реофілів (види риб або інших водних організмів, що потребують проточної води для існування), які мають жити в природних течіях, а випаровування з більших площ водних дзеркал теж буде більшим", - попередила іхтіолог.

Джерело: www.unian.ua