Якщо людина потрапляє у небезпечний вир торнадо, вона може вижити.

Такі висновки зробили науковці після зібраних розповідей тих людей, які вижили після торнадо.

Візуальних спостережень зсередини торнадо немає, оскільки він створює надзвичайно сильні та небезпечні наземні умови, пише видання iflscience.

За даними дослідників Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), Коли ми бачимо класичний конус торнадо, це означає, що він утворює конденсаційну лійку, що складається з води, пилу та сміття.

Найруйнівніші з них виникають через грози, що обертаються, відомі як суперкомірки, які метеорологи можуть виявити, оскільки вони мають чітко визначений вигляд на радарі, що має назву мезоциклон.

Дослідники зібрали історії тих, хто вижив після торнадо, багато хто з яких вважає, що їм просто пощастило вижити. Один із таких прикладів історія Шеррі та Браяна з Техасу, які 2019 року опинилися в самому серці вирви.

За словами Шеррі, вона побігла до ванної, де лягла на підлогу й обхопила руками унітаз. У наступні 2-5 секунд жінка побачила, як кут ванної кімнати піднявся і зник над нею. Потім жінку вдарила сила, яку вона не може описати: її тіло піднялося в повітря зі швидкістю, як потім виявилося, 161 км/год.

За словами Браяна, під час торнадо він перебував у торговому центрі, звідки вихор буквально висмоктав його. Спочатку чоловік намагався втриматися за колону, потім торнадо підняв його і відкинув на припарковану вантажівку. Він спробував вхопитися за неї, але потім опинився на землі.

Експерти мають деякі ідеї про внутрішню структуру торнадо, отримані за допомогою інструментів - мобільними доплерівськими радіолокаторами. Фахівці здатні керувати цими складними інструментами поряд із торнадо, але зупинятися на безпечній відстані.

Так експерти дізналися, що в центрі торнадо часто є вільна зона або принаймні зона, вільна від дощу та сміття. Тут також дмуть дуже сильні вертикальні вітри, які іноді досить сильні, щоб здувати дорожнє покриття з доріг.

Цей вільний простір оточений кільцем сильного дощу й уламків, що зазвичай рухаються назовні, у бік від центру торнадо. Ділянки зливи, що перебувають трохи далі від торнадо, зі свого боку, іноді спіралеподібно закручуються всередину до ділянки обертання, подібно до спіральних смуг, які простягаються назовні.

Учені також дізналися, що багато торнадо насправді не спускаються з хмари на землю. Скоріше вони утворюються на землі та швидко піднімаються вгору. Найчастіше - менш ніж за хвилину.