Науковці завершили дослідження японської креветки в українській частині Дунаю
Фахівці вивчили поширення, чисельність і біологічні особливості інвазійної японської креветки в пониззі Дунаю. Дослідження допоможуть оцінити її запаси та визначити перспективи промислового використання.
Про це повідомляє посилання на Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Польовий етап сезонних досліджень японської прісноводної креветки (Macrobrachium nipponense) в українській частині Дунаю завершили фахівці Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства. Про це повідомили 11 листопада у Державному агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Упродовж польового сезону науковці відстежували поширення та чисельність цього інвазійного виду, який останніми роками активно освоює прісноводні водойми Причорномор'я. Також досліджували розмірно-масову й статеву структуру популяції, сезонні зміни промислових уловів та особливості її розподілу на різних ділянках Дунаю.
Осінні спостереження показали, що зі зниженням температури води кількість креветки в уловах зменшується. На думку дослідників, це може бути пов'язано зі зниженням рухової та кормової активності ракоподібних, зміною місць їх перебування та переміщенням на глибші ділянки водойми.
Водночас менші улови не обов'язково означають скорочення всієї популяції. На результати промислового вилову впливає сезонна активність креветки та її доступність для знарядь лову. У районі Вилкового додатковим чинником стало надходження морської води, що супроводжувалося масовою появою медуз на мілководних ділянках промислового лову.
Науковці також виявили відмінності у співвідношенні самців і самок та розмірах особин залежно від району досліджень. Це свідчить про неоднорідність популяції. Серед можливих причин називають різницю в температурному й гідрологічному режимах, особливостях дна, наявності корму та сезонних переміщеннях креветки.
«Такі результати мають важливе значення для розуміння механізмів адаптації та поширення японської креветки в екосистемі Дунаю, а також для оцінювання її ресурсного потенціалу й впливу на аборигенну біоту», — зазначив голова Держрибагентства Ігор Клименок.
Наразі дослідники перейшли до камерального етапу. Вони систематизують і статистично опрацьовують зібрані зразки, оцифровують результати спостережень та створюють електронну базу даних. За допомогою геоінформаційної системи ArcGIS також картографуватимуть місця найбільшої концентрації креветки, показники її чисельності та промислової продуктивності.
Результати роботи мають допомогти оцінити запаси японської креветки в українській частині Дунаю, визначити можливості її промислового використання та розробити рекомендації щодо регулювання вилову. При цьому науковці враховуватимуть інвазійний статус виду та необхідність збереження екологічної рівноваги дунайських водойм.
