"Життя на паузі»: історії двох матерів, які чекають на своїх рідних

У ГО Південноукраїнський рух ветеранів та волонтерів«Вулик»відбулася зустріч із двома жінками, чиї рідні зникли безвісти. Говорили про пошук, невизначеність і надію, з якою родини живуть щодня.

Наталя Миколаївна Лішинська чекає на сина — Лішинського Андрія Руслановича,

01 вересня 2000 року народження.

За словами матері, Андрій служив кулеметником військової частини 4114 Національної гвардії України та був прикомандирований до 14-ї бригади оперативного призначення «Червона Калина». 9 листопада 2025 року він зник безвісти в місті Мирноград на Покровському напрямку.

Аліна Олесієвна Борисенко шукає одразу чотирьох близьких людей. На Донецькому напрямку зникли безвісти: • її син — Борисенко Владислав Володимирович; • батько сина — Борисенко Володимир Іванович; • дядько сина — Дімов Олександр Володимирович; • цивільний чоловік пані Аліни — Шатіров Дмитро Борисович.

Владислав народився у 2000 році. 3 березня 2022 року, у віці 22 років, він добровільно став на захист Батьківщини. Разом із дядьком Олександром служив у Силах територіальної оборони України.

За розповіддю матері, 1 березня 2023 року Владислав зник безвісти, коли тривали запеклі бої за Бахмут. Його дядько Олександр також зник безвісти на тій самій позиції.

На столі під час зустрічі — видання з написом «Життя на паузі. #STILLWAITING». На його сторінках — обличчя та імена. Для родин це найдорожчі люди, чиї голоси вони мріють знову почути.

Обговорили наявну інформацію про можливе перебування рідних у полоні та фотографії, на яких жінки впізнають схожі риси. Ці припущення потребують перевірки й не є підтвердженням полону. Під час розмови порушили питання можливості проведення #портретної #експертизи.

Родинам важливо бути почутими, отримувати зрозумілі відповіді та підтримку на шляху пошуку. У «Вулику» ми продовжуємо бути поруч.

Пам’ятаємо імена. Підтримуємо тих, хто чекає.

Джерело: ГО Південноукраїнський рух ветеранів та волонтерів«Вулик»