Більше двох сторіч тому в Ізмаїлі на південному березі Кривого озера існував старообрядницький монастир. Невідому багатьом з жителів міста історію у Фейсбук розповів журналіст та краєзнавець Ігор Огнєв, передає видання «Південь сьогодні».

«Миколаївський старообрядницький монастир виник ще до офіційного приєднання придунайського краю до російської імперії в 1812 році. Принаймні я маю свідчення того, що цього ж року обителі було виділено дві земельні ділянки на березі вищезгаданого водоймища. Отже, на той момент монастир вже існував. З цього випливає, що він міг виникнути в період, коли ці землі ще перебували у складі Османської імперії», – зазначає дослідник.

Площа обох виділених ділянок становила 252 десятини та 500 саженів під самим монастирем та його господарськими спорудами, під полями для хліборобства та сіножаті, а також під дорогами. Серед будов були власне будівля дерев’яного монастиря св. Миколи, келії, в яких розміщувалися ченці (4 плетені хати та 2 землянки), вітряк, два колодязі, три виноградники, розбиті ченцями. Загалом у монастирі на той момент проживало 20 ченців «старообрядницького закону».

Ігор Огнєв зазначає, що російський імперський режим завжди з підозрою ставився до старообрядців.

«Однією рукою він їм давав, а іншою забирав назад. Ось і 1824 р., підозрюючи старовірів у зраді, влада вирішила провести перепис мешканців Миколаївського монастиря. Оскільки ченців та насельників у монастирі було небагато, ця процедура зайняла лише один день – 19 серпня.

Про результати цього перепису мені розповіли архівні документи, зміст яких помістився лише на кількох сторінках. На них ми знаходимо цілком конкретні імена мешканців монастиря: настоятель обителі ігумен Євфимій, паламар Сафроній Шпаковников, ченці Асєєв, Гурій, Липатій, Алістарх, Ісакій та інші. Усього в документі значаться імена 31 ченця.

Проте проіснував монастир недовго. Коли в 1828 р. влада вчинила його чергову перевірку, з’ясувалося, що в ньому було лише 13 ченців. Інші ж перебували у Москві, Санкт-Петербурзі, за Дунаєм та в інших місцях. З побоювання влади в травні 1829 р. «старообрядницький монастир, що складається при Дунаї в 8-ми верстах від м. Тучкова, скасований за Високим наказом, з нагоди натягнутої монахами на себе підозри у відношенні з Турками і приховуванні втікачів»», – ділиться краєзнавець знайденими відомостями.

Сьогодні, майже за двісті років після зазначених подій, на берегах озера Криве нічого не нагадує про старообрядницьку обитель.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: «Південь сьогодні»