У Всесвітній день хліба, 16 жовтня, спеціально запрошена гостя, справжня хранителька традицій предків та давнього рецепту Тетяна Янчева-Дукова на честь свята поділилася з відвідувачами музею Придунав'я секретами віпечки та рецептами обрядових хлібів.

Тетяна Іванівна розповіла, що завжди цікавилася предметами побуту та обрядами своїх предків і дуже рано навчилася пекти хліб. Головним її натхненником у цьому питанні була бабуся. З дитинства їй подобалося, коли в будинку готувалися до свята Гергьовден (Георгієв день), бо в цей день випікалися обрядові хліби.

Приготування хліба триває 16 годин. З ранку чоловіки займаються приготуванням курбана (страви з молодого баранця), а жінки готують все необхідне для випікання хліба.

Невістка одягає своє святкове вбрання (в селі Криничне – це обов'язково сукня з атласу) і приносить додому «мовчазну воду». Вона так називається, тому що молода жінка повинна принести воду з колодязя, зберігаючи повне мовчання: ні з ким і ні за яких обставин дорогою не розмовляючи. А вдома вже був підготовлений спеціальний посуд для замішування хліба, обов'язково прикрашений бузком.

Так починається процес замішування хліба. З інгредієнтів необхідні тільки дріжджі, борошно, вода та сіль. Проте за формою хліби, випечені цього дня, відрізняються один від одного.

Їх має бути чотири. Найголовніший – це увчарка – круглий хліб із символами: розташований по колу незамкнений джгут – загін для овець, непарна кількість маленьких кульок із тіста – вівці, джгут у вигляді гака – палиця пастуха та фігурка людини – сам пастух. Таких хлібів мало бути два. Один відносили пастуху, а другий залишали собі.

Другий за значимістю хліб – боговиця. Це округлий хліб трохи плоскої форми, прикрашений зверху чотирма перехресними джгутами, покладеними на поверхні у вигляді квітки, що символізує сонце та весняне пробудження природи.

Також випікали рангел – фігурно переплетений хліб із двох або кількох джгутів, обов'язково з наскрізним отвором посередині. В отвір вставляється чаша з вином і підноситься учасникам трапези, щоб кожен скуштував шматочок хліба, змочивши його у вині.
І на честь Святого Георгія випікали коровай – високий святковий хліб, що виготовляється з різної кількості переплетених джгутів, які кожна господиня робить залежно від традицій своєї сім'ї.

Коли хліби виймали з печі та курбан уже був готовий, на вулиці встановлювали довгі столи, і всі мешканці кварталу виносили туди хліби, курбан та інші страви. Сідали, славили Святого Георгія, бажали один одному миру та здоров'я, за частуваннями будували нові плани та раділи життю.

Цю традицію мешканці Криничного (стара назва села – Чушмелій) зберігають уже понад 200 років. Її їм передали їхні предки, що заселили Буджак, рятуючись від турецького поневолення. Нинішнє покоління має передати її далі.

А для того, щоб ця традиція стала надбанням не лише місцевих жителів, а й усієї країни, Тетяна Дукова подала заявку на внесення цих обрядових хлібів до Національного списку нематеріальної культурної спадщини України. І от після проходження всіх процедур та відповідних експертиз Георгівденські хліби села Криничне у лютому 2023 року включені до заповітного списку і тепер офіційно є нематеріальним багатством України.

Джерело: місто24