Українське Придунав’я або Буджак – чарівна частина України, яка в останні роки – після відбудови траси Одеса-Рені та з розвитком євроінтеграційних процесів набула дуже важливого значення для країни. Але наразі край потребує ще більшої уваги з боку держави. Про це в інтерв’ю для ГО «Україна Завтра. Інститут відновлення України» розповів засновник поромного комплексу «Орлівка», експерт з інфраструктури та голова Асоціації гагаузьких товариств Юрій Дімчогло, передає видання «Південь сьогодні».

«Українське Придунав’я має значний економічний, транспортний і логістичний потенціал. Проте для його реалізації потрібна комплексна державна політика з чіткими пріоритетами та довгостроковим плануванням», – зазначає Юрій Дімчогло.

За словами експерта, Українське Придунав’я сьогодні вдруге рятує країну. І в теперішніх умовах, коли ми не знаємо, скільки ще буде продовжуватися війна, перше, що може врятувати імпорт-експорт в Україні, це Дунай. Тому кожен порт на Дунаї потрібно перетворювати у мультимодальний комплекс з налагодженою логістикою – продуманою взаємодією автомобільного, залізничного, морського та залізничного транспорту. На базі портів потрібно будувати великі логістичні склади, а у майбутньому – створювати індустріальні парки.

Саме тому Юрій Дімчогло пропонує затвердити постановою Кабінету Міністрів України державну програму «Стратегія розвитку Українського Дунаю та Придунайських районів України» на 5, або навіть на 10 років.

Програма має охоплювати транспорт, енергетику, водні й аграрні ресурси, екологію, економічний і соціальний розвиток, інновації та безпеку. Експерт зазначає, що це повинні бути не окремі рішення по кожному напрямку, а комплексні. Розроблення програми пропонується узгодити з Європейською стратегією розвитку Дунайського регіону (EUSDR).

Експерт відзначає, що на сьогодні логістика в регіоні має кілька «вузьких місць». Це і проблеми з залізничним сполученням, яке діє тільки через багато разів атакований міст в Затоці. Це і «вузьке горло» автомобільного сполучення – міст в Маяках.

«Дякувати Богу, протягом останніх років збудували інший міст. Але взагалі треба будувати залізнично-автомобільний міст через Дністровський лиман. Або дорогу в обхід Паланки. Бо сьогодні шістсот тисяч громадян України з України в Україну потрапити не можуть. Це питання потрібно вирішити раз і назавжди», – вважає Юрій Дімчогло.

І додає, що, на його погляд, повинна бути прийнята державна програма щодо стратегії розвитку Українського Придунав’я або Дунайська стратегія України.

«Аналогічну програму мають наші сусіди – Румунія та Болгарія. Вони вписують її у Дунайську стратегію Європейського Союзу. Бо сьогодні проблеми цього регіону вирішуються хаотично або ситуативно. А повинна бути стратегія, якої ми маємо покроково дотримуватися. Цей край має 187 кілометрів спільного кордону з ЄС та НАТО, що дуже важливо у сьогоднішній час. У 2022-2023 роках регіон вже рятував країну. Тоді він продемонстрував свій потенціал. У 2023 році максимальний вантажообіг на Дунаї становив до трьох мільйонів тонн на місяць. Сьогодні він має ще більший потенціал. Але потрібна державна стратегія. І розвиток крок за кроком різних напрямків – залізниці, портів, Дунайського пароплавства», – підкреслює експерт.

Він також зазначає, що, з входженням в економічне та політичне європейське суспільство логістика в Україні може зазнати великих змін. Йдеться про річкові перевезення, якими наразі Румунія та Болгарія активно користуються, як найдешевшим варіантом перевезень у напрямку інших країн Європи.

«Дунай – це не тільки Українське Придунав’я. Сьогодні це дев’ять країн Європи. До війни вартість перевезення вантажів Дунаєм становила від 20 до 30 євро за тонну. Наразі, навіть по Україні, перевезення автомобільним або залізничним транспортом вартує набагато дорожче – 120, а то й 150 євро за тонну. То краще перевезти вантажі до Дунаю, а там вже річковим транспортом – до Австрії, до Угорщини, до Словаччини», – аргументує свою думку Юрій Дімчогло.

Ще один напрям, на який експерт наполягає звернути увагу – залізничний транспорт. А саме, його інтеграції з залізничним транспортом Європи.

«Треба будувати одразу дві колії, тобто ставити на одні шпали і нашу українську, і європейську колії. Тобто від Румунії та Молдови – Галацу та Джурджулешт – провести колії до Рені та Ізмаїлу. Цим самим ми по-перше інтегруємо українську залізничну систему з європейською, а по-друге, забезпечимо доставку вантажів з європейських країн до наших портів. Це забезпечить їхнє завантаження, а значить і забезпечить роботою персонал», – каже Юрій Дімчогло.

Серед ключових інфраструктурних пріоритетів, які мають увійти до Стратегії, він також вказує:

• Розширення можливостей судноплавного каналу «Дунай — Чорне море».
• Реконструкцію дороги М15 (Е87) Одеса — Рені зі збільшенням кількості смуг.
• Відновлення міжнародного аеропорту «Ізмаїл».
• Продовження проєкту міста-курорту «Дунайя» на косі озера Сасик.
• Розвиток систем водопостачання та меліорації.

«Головна ідея – розглядати Придунав’я не як периферію, а як стратегічний регіон України та важливу ланку транспортної й економічної інтеграції з ЄС. Україна завтра починається з рішень, які ухвалюються сьогодні», – зазначає Юрій Дімчогло.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: «Південь сьогодні»