Цьогоріч Дністер переживає екстремальне маловоддя, а у соцмережах звинувачують Україну – нібито вона «перекрила воду Молдові». Що насправді відбувається з річкою, яку роль відіграє українська гребля і чому водночас міліють Прут та Дунай нашим колегам з видання Nokta розповів еколог та виконавчий директор Eco-TIRAS Ілля Тромбіцький. Журналісти видання «Південь сьогодні» діляться статтею з читачами, адже проблема обміління Дністра та Дунаю безпосередньо має вплив і на наш регіон.

9 жовтня 2026 року молдовські гідрологи оновили попередження про маловоддя на 10-16 жовтня. На Дністрі оголошено червоний код: стік становить близько 20% від багаторічної норми жовтня , а на ділянці Наславча – Кам’янка може бути ще нижчою. Жителів та підприємства закликали раціонально використовувати воду.

Критична ситуація виникла не вчора: до кінця вересня 2026 року Дністер на півночі Молдови різко обмілів. На цьому тлі у соцмережах почали з’являтися зручні та прості «пояснення»: Україна нібито «перекрила воду».

Проте реальність зовсім інша – Україна справді кілька разів скорочувала скидання із Дністровського водосховища. Але з цього ще не випливає, що саме вона створила нинішній дефіцит води.

Виконавчий директор Eco-TIRAS Ілля Тромбіцький розповів:

«Формулювання «Україна перекрила воду» є спрощенням та маніпуляцією. Насправді зниження рівня річки спричинене катастрофічним дефіцитом опадів у верхів’ях Дністра – у Карпатах».

Верхів’я річки Дністер знаходиться в Україні. Значна частина води приходить туди із Карпат і потім потрапляє до Дністровського водосховища.

Український гідровузол регулює стік: вода, яка приходить у водосховище зверху, – це приплив , а вода, яку випускають далі вниз річкою, – скидання.

Молдова перебуває нижче за течією. Тому обсяг скидання із водосховища безпосередньо впливає на рівень Дністра вже на молдавській території та на роботу місцевих водозаборів.

Україна справді зменшила скидання?

Так. Влітку 2026 року скидання води в Дністрі знижували поступово: зі 100 до 85 м³/с, потім до 75 м³/с, а наприкінці серпня взагалі – до 60 м³/с. Останнє з цих рішень та історично низьку водність підтверджувала українська влада.

До кінця вересня скидання наблизили до обсягу води, який у цей момент надходив до самого водосховища. Саме це помітно позначилося на північній ділянці Дністра у Молдові. Тому казати, що дії України взагалі ніяк не впливають на рівень річки, також неправильно.

Щоправда, раніше кілька місяців відбувалося протилежне: водосховище віддавало вниз більше води, ніж отримувало зверху . Тільки за перші 20 днів вересня до нього надійшло близько 40 млн. м³ , а випустили понад 100 млн. м³, повідомляло Міністерство навколишнього середовища Молдови.

Тромбіцький тому називає гідрокомплекс буфером:

«Головна причина нинішнього обмілення – кліматична посуха та відсутність припливу. Без Дністровського водосховища Дністер у Молдові за настільки низької природної притоки пересох би до нинішнього стану ще швидше».

Звідки відомо, що проблема почалася вище греблі?

Головне тут – скільки води взагалі приходить у систему згори (через Україну).

Наприкінці серпня 2026 року витрати Дністра біля Заліщиків – ще до Новодністровського водосховища – становили близько 12% норми . У вересні приплив вже безпосередньо у водосховище в окремі дні падав приблизно до 11% норми , випливає з офіційних українських даних.

Одночасно витрачався накопичений запас. У середині вересня рівень водосховища був близько 111 метрів – приблизно на 10 метрів нижче за нормальний підпірний рівень .

Логіка проста: якщо вниз постійно випускається більше води, ніж надходить зверху, різниця береться з водосховища. Але нескінченно працювати у такому режимі воно не може.

«Гребля не створює воду, вона лише перерозподіляє її. Якщо у Карпатах немає дощів, накопичувач рано чи пізно спорожніє», – пояснює Тромбицький.

Тому зниження скидання саме собою ще не означає, що Україна «забрала» воду.

Виходить, до роботи українського гідровузла претензій немає?

Є. Але це інше питання.

Дністровський гідроенергетичний комплекс справді змінює природний режим річки. У 2021 році дослідження UNDP зафіксувало вплив комплексу на сезонний стік, весняні паводки, температуру води та біологічну різноманітність.

Тому тут важливо виділити дві речі. Гребля не створила нинішній дефіцит води, але від її роботи залежить, наскільки різко цей дефіцит відчувається нижче за течією.

Чому тоді міліють Прут та інші річки?

Бо проблема не обмежується Дністром.

На Пруті восени 2026 року відбувалося схоже: водосховище Costești-Stânca також деякий час випускало більше води, ніж отримувало. За місяць його рівень знизився приблизно на 1,3 метра, після чого скидання довелося зменшити, повідомляло Міністерство довкілля Молдови.

Сильне маловоддя фіксують і на малих річках країни, що видно й за новим попередженням молдавських гідрологів від 9 жовтня.

Схожа картина спостерігається далі регіоном. На початку жовтня Дунай поблизу румунського Базіаша ніс приблизно третину звичайного для цього часу обсягу води, згідно з даними румунського INHGA.

«Це прояв масштабної регіональної посухи в басейні Чорного моря та Південно-Східної Європи», – говорить Тромбицький.

Саме тому пояснити нинішню кризу однією українською греблею не виходить : одночасно меліють річки, які регулюються по-різному.

Що це означає для Молдови?

Поки що не йдеться про те, що Молдові фізично зовсім нема чого забирати з Дністра. Небезпека в іншому: за дуже низького рівня водозабірної інфраструктури стає складніше працювати .

Тому влада готувала додаткові насоси — наприклад, нові мотопомпи для Кишинева , а також створення резерву води в Дубоссарському водосховищі .

Так, нинішня криза – не лише історія кількох тяжких тижнів. Якщо такі періоди повторюватимуться, Молдові доведеться адаптувати водопостачання та витрачати воду економніше.

Тромбицький робить висновок:

«В умовах кліматичних змін водна безпека Молдови потребує модернізації систем водопроводу, зниження витоків та дбайливого водокористування в агросекторі та побуті».

Суперечка про те, хто «перекрив кран», дає надто просту, але неправильну відповідь. Україна справді керує ключовим гідровузлом та впливає на рівень Дністра у Молдові. Однак нинішній дефіцит води виник ще вище греблі і одночасно торкнувся Прута, Дуная та інших річок регіону.

Джерело: Південь сьогодні