Танго з Ізмаїла: собака, який знає, як знайти людину
В Артема Мартинова з Ізмаїла, головного сержанта Державної прикордонної служби України, є напарник, із яким вони разом уже багато років. Німецька вівчарка Танго, розшуковий службовий собака, який вміє робити те, чого не може людина.
Для Артема Танго – не просто службовий собака. Це його власний пес, із яким він прийшов на прикордонну службу у 2019 році. Разом вони навчалися, працювали, шукали людей, допомагали поліції, проходили службу і навіть брали участь у військовому параді в Києві.
Тепер Танго близько восьми років – поважний вік для службового собаки. Незабаром він має «вийти на пенсію». І, мабуть, для Артема це той випадок, коли розумієш: час минув надто швидко.
«Танго веде, ми йдемо за ним»
Артем народився та виріс в Ізмаїлі, навчався у школі №2, після здобув професію кухаря і досі готує із задоволенням. Каже, що вдома саме він найчастіше стоїть біля плити. А от працювати кухарем професійно не захотів.
Мабуть, тому що з дитинства його тягнуло до собак:
«У нас постійно були великі собаки – алабаї та німецькі вівчарки. Мені завжди було цікаво – займатися з ними. І десь була думка зайнятися кінологією, навчитися працювати із собаками на серйознішому рівні, а згодом, можливо, навіть відкрити власну справу. Про це потім, після перемоги», – розповідає Артем.
Тож коли після строкової служби йому запропонували спробувати себе кінологом у прикордонній службі, він довго не вагався. Адже строкову службу Артем проходив у Збройних Силах України – півтора року служив у Десні.
Однак все ж став прикордонником – разом із собакою.
Танго Артем придбав у розпліднику. Ім’я не змінював – так собаку звали ще до того, як вони стали напарниками. Вибір саме цього пса спочатку не здавався очевидним, але сьогодні зрозуміло, що вибір був правильним.
Перш ніж стати повноцінним службовим напарником кінолога, Танго разом з Артемом пройшов близько пів року спеціального навчання. Окрім того, Артем займався з псом і у вільний час, відпрацьовуючи навички та підтримуючи форму.
«Постійно займався собакою у вільний час, коли його було багато. У принципі, результат є: Танго дуже добре працює по запаховому сліду», – розповідає чоловік.
Одного разу до прикордонників звернулися поліцейські по допомогу у пошуку дитини, що зникла в районі. Танго разом із кінологом долучився до роботи – і допоміг знайти тіло загиблої дівчини.
Були й інші випадки. Якось зникла маленька дівчинка. Покликали Танго – він взяв слід і провів людей через усе село та довів до водойми, біля якої дитину зрештою знайшли. Були й звернення поліції щодо пошуку зниклих людей та допомоги під час розслідувань, зокрема крадіжок.
У повітрі є величезна кількість молекул запаху. Собака здатен виділити серед них саме той запах, який отримав як орієнтир, і рухатися за ним. На результат впливає все: вологість, температура, вітер, дощ, роса. Коли є роса, запах більше притискається до землі. Дощ може його змити. У суху погоду слід поводиться інакше.
Для людини це невидиме, а для собаки – цілий світ. І коли Танго йде вперед, Артем просто довіряє йому: «Танго веде, ми йдемо за ним».
«Якщо звертаються – допомагаємо, – просто каже Артем, і для нього в цьому немає нічого героїчного: – Є робота, яку треба виконати, і є собака, який знає, як її виконувати».
Собака теж втомлюється
Після активного пошуку або іншої серйозної роботи Танго може спати до шести годин.
Під час служби може дрімати – але після служби зазвичай добре відсипається. Як людина після важкого чергування.
Танго вже близько восьми років, і він поступово готується до пенсії. А Артем – до навчання з іншим собакою – молодою голландською вівчаркою.
Але поки Танго ще на службі, у нього залишається чимало власних «бойових» спогадів.
Один із них – участь у великому військовому параді в Києві на День Незалежності України у 2021 році, коли Танго разом з Артемом пройшли столицею.
Його нагороди сьогодні зберігаються у прикордонному загоні – їх виставили під склом.
Артем говорить про собак без зайвої романтики. Він добре знає: щоб чотирилапий напарник був надійним у службі, недостатньо просто любити тварин. Важливі правильна генетика, врівноважена психіка та грамотне дресирування.
«Якщо у собаки врівноважена психіка, він дуже швидко адаптується до вибухів і пострілів, якщо все правильно робити», – наголошує Артем.
Чоловік мав можливість побачити інший підхід до кінології, коли пів року навчався закордоном. У традиційній системі дресирування часто використовують механічний спосіб: команда, повідець, примус. За кордоном же багато навичок виробляють через те, що собака сама хоче виконати вправу – заради їжі, іграшки чи іншого заохочення.
«Кормом можна багато разів швидко підкріпити одну й ту саму команду. Наприклад, собака сіла – отримала корм. І так можна повторити багато разів. А з м’ячиком усе відбувається довше: потрібно кинути, собака побіжить, принесе… Тому на певному етапі кормом простіше й швидше виробляти навичку», – пояснює Артем.
У системі, яку Артем побачив за кордоном, із цуценятами починають працювати фактично з двох місяців. У цьому віці саме харчова мотивація дуже сильна. Собаку можуть годувати з руки, використовуючи денну порцію корму під час навчання. Тобто собака отримує свою їжу за правильну поведінку.
А вже пізніше, приблизно у півтора року, можна чіткіше визначити, яка мотивація для конкретної тварини працює найкраще.
Артем сам працював із собаками під керівництвом інструктора і каже: базової слухняності можна навчити приблизно до півтора року. Але спеціальна підготовка – охорона, пошук, затримання чи інша робота – потребує значно більше часу.
За словами Артема, собаки дуже розумні. Навіть якщо собака не хоче дресируватися, не хоче навчатися, це теж може щось означати. Наприклад, вона не бачить у людині лідера або не має мотивації працювати саме з нею.
«У собаки є один господар, – каже він. – А всі інші для неї – фактично посередники. Собака розуміє: ось господар, а ось людина, яка може погодувати, погратися зі мною чи погуляти. Але господар для неї – окрема людина».
Понад тисяча хвостатих прикордонників
Для Артема Танго ніколи не був просто твариною, яка отримує корм і спорядження від держави. Це партнер. Так, це той, за ким потрібно щодня доглядати, кого потрібно тренувати, годувати, вигулювати, стежити за його здоров’ям і настроєм. Але, що найважливіше, – розуміти.
Танго – лише один із понад тисячі службових собак, які сьогодні допомагають українським прикордонникам охороняти держкордон.
За даними Державної прикордонної служби України, у відомстві нараховується понад 1100 службових собак, зокрема племінні собаки та цуценята. Майже 500 із них – німецькі вівчарки, понад 300 – бельгійські вівчарки. Загалом прикордонники працюють із собаками майже 40 порід.
Їхні завдання дуже різні. Є розшукові собаки, які працюють на «зеленому» кордоні, та собаки прикордонного контролю, які несуть службу в пунктах пропуску.
Є спеціально підготовлені собаки, здатні знаходити наркотики, психотропні речовини, зброю, боєприпаси, вибухівку чи тютюнові вироби.
Окремий напрям – мінно-розшукові собаки. Є й пошуково-штурмові собаки, яких готують для пошуку, переслідування та затримання правопорушників. Такі чотирилапі спецпризначенці працюють у складних умовах і навчені не боятися пострілів та вибухів. Зокрема, вони служать у спеціальному підрозділі прикордонників «ДОЗОР».
Кінолог може утримувати закріпленого за ним собаку навіть за місцем свого проживання. Але це не просто «взяти собаку додому». На ньому – щоденний догляд, годування, вигул, захист від комах, контроль стану здоров’я і постійна готовність тварини до виконання службових завдань.
Для підготовки собак і кінологів у ДПСУ є спеціальна інфраструктура: смуги перешкод, майданчики для пошуку на місцевості, у багажі та транспорті, місця для відпрацювання навичок захисту, спеціальні установки для роботи із запахами. Є навчальні зразки наркотичних і вибухових речовин, зброї та боєприпасів. Також Держприкордонслужба має власний розплідник племінних собак.
У кожного з цих собак – своя спеціалізація, свій характер, свій запах та своя історія.
І свій кінолог.
Коли службовий собака досягає віку, у якому вже не може повноцінно виконувати свою роботу, він не повинен залишатися сам. Після списання за віком або станом здоров’я собаку можуть передати кінологу чи іншій людині або організації, які готові взяти на себе відповідальність за нього.
Для Танго це означатиме зміну життя, де буде менше команд, тренувань та тривожних виїздів і більше відпочинку. І, можливо, більше звичайного собачого життя.
