Через чотири роки після підриву Каховської ГЕС російськими військами Великий Луг продовжує змінюватися та відновлюватися. Журналісти Суспільного разом з екологом Вадимом Манюком  обстежили частину Великого Лугу, щоб порівняти її нинішній стан із попередніми роками.

За словами дослідників, на території колишнього водосховища вже сформувався молодий заплавний ліс, окремі дерева виросли до 10 метрів, а в плавнях побільшало води. Разом із відновленням водойм повертається й живий світ. Фіксується збільшення кількості комах, земноводних і птахів, зокрема тут регулярно спостерігають пеліканів. На території також помічають лисиць і зайців, а в Дніпрі – осетрів, занесених до Червоної книги України.

Після спуску води на місці Каховського водосховища почав формуватися молодий заплавний ліс. Найбільше тут верб і тополь, а висота окремих дерев уже сягає 10 метрів. За словами Манюка, деякі дерева, які раніше почали всихати через посуху, змогли відновитися та пустити нові пагони. Вони досягають корінням до тих горизонтів, де є вода, таким чином переносять посуху набагато спокійніше та ростуть далі.

"Але темпи росту знизилися. Тут важко сказати, що визначально: чи те, що були посухи, чи те, що дерева просто вже підросли, це нормально. У перші роки дерева дуже швидко розростаються, а потім вони поступово вирівнюються і вже ростуть повільно. Цього року дерева ростуть не так повільно. Ну, принаймні, на тих ділянках, які ми спостерігали", – пояснив еколог.

За його словами, основні риси нинішнього ландшафту Великого Лугу сформувалися ще протягом перших двох років після осушення водосховища. На низьких і вологих ділянках переважає ліс, тоді як у місцях, де затримується вода, утворюються болота та нові водойми.

Навіть 10 сантиметрів води змінюють екосистему

Цього літа води у плавнях стало більше, ніж у попередні роки. Манюк пов'язує це, зокрема, з опадами у червні та липні. Еколог нагадує, що масштабні зміни відбулися ще у 2024 році. Після осушення водосховища у 2023-му навесні наступного року Дніпро розлився, через що з'явилися нові острови, а частину вже існуючих ділянок течія розмила.

"І при кожній наступній повені це буде мінятися. Зараз води більше, ніж у 1924–1925 роках у цей же самий час", – зазначив фахівець.

Збільшення кількості води має безпосередній вплив на місцеву природу. За словами Манюка, навіть підняття її рівня всього на 10 сантиметрів здатне суттєво змінити екосистему.

"Через те, що наповнились плавні в цьому році водою, то, звісно, там тепер ліпше будуть почувати себе і трави, і комахи, і земноводні, і птахи. Вода – це для плавнів основа їхнього існування. Причому важливі підвищення рівня навіть на якихось 10 сантиметрів. Це буквально перетворює екосистему – вона жива і розквітає", – розповів еколог.

При цьому різні частини Великого Лугу зараз мають різний вигляд. Нижня, ближча до Нікополя, стала більш заболоченою – тут більше водойм, боліт і проток. Верхня частина, у напрямку Запоріжжя, сухіша, тому там переважають вербові ліси.

Ландшафт продовжує змінюватися і після кожного розливу Дніпра. Одні острови виникають знову, інші поступово розмиває течія.

Водночас природа поступово відкриває те, що залишилося від Великого Лугу до появи Каховського водосховища. На дні можна побачити місця колишніх сільських вулиць, городів і подвір'їв, а подекуди – залишки фундаментів та інших споруд.

До затоплення цієї території тут стояли житлові будинки та господарські будівлі. Після спуску води частину поверхні вкрив мул, а згодом – молодий ліс.

Точно визначити товщину шару мулу наразі неможливо. Для цього необхідно зробити спеціальні ґрунтові розрізи, однак через безпекову ситуацію провести такі дослідження поки не можна.

Нинішній ґрунт Великого Лугу Манюк називає дуже молодим. На його думку, для його повноцінного формування знадобляться щонайменше десятки років.

Повертаються птахи, тварини та червонокнижна риба

Відновлення водойм і лісу супроводжується поступовим відновленням біорізноманіття. На сьогодні науковці мають дані щонайменше про 320 видів вищих квіткових рослин.

Зростає й кількість комах, земноводних та птахів. У молодому лісі з'являються види, характерні для заплавних лісових екосистем.

"Насправді з'являються лісові види, і їх буде більше і більше. Невеличкі за розміром, різні птахи з ряду горобцеподібних, різні кропив'янки, можуть бути ті самі синички, ластівки. Ластівки постійно тримаються, їх стає, мабуть, більше, тому що над наметом дерев є специфічні види комах, які постійно кружляють хмаринкою над верхнім рівнем лісу. І от це зона полювання ластівок. Їх дуже добре видно", – розповів Манюк.

Окремо еколог звернув увагу на появу пеліканів. Вони почали прилітати до Великого Лугу ще минулого року. Спочатку це були поодинокі спостереження, однак цього року птахів регулярно бачать на території від Нікополя до Базавлука.

Доказів того, що пелікани вже гніздяться тут, поки немає. Водночас їхня регулярна присутність свідчить про те, що птахи використовують територію Великого Лугу.

Зростає і кількість фото та відео лисиць і зайців, яких військові фіксують за допомогою дронів.

Ще одним важливим свідченням змін у Дніпрі стала поява осетрів – представників видів, занесених до Червоної книги України. Цього року дослідники неодноразово фіксували цих риб у річці.

Водночас значна частина потенційних місць їхнього перебування залишається недоступною для людей.

"Там, де можна було би ще очікувати знахідки осетрів і інших червонокнижних риб, зокрема ці ділянки рівно віддалені від нашого берега і від окупованого. Тому туди абсолютно ніхто не може проникнути. Не тільки рибалка, а й взагалі жодна людина. Абсолютно. Тому що там відбувається, можна тільки гадати. Але якщо вони є на самій верхній точці, безумовно, вони є по всій ділянці Дніпра від Херсона до Запоріжжя", – зазначив Манюк.

Через російські дрони на дослідження є лише кілька хвилин

Вивчати Великий Луг стає дедалі складніше через постійну загрозу російських безпілотників.

За словами Манюка, навіть на верхніх ділянках, де раніше дослідники могли працювати хоча б нетривалий час, нині перебувати практично неможливо. Під час останнього виїзду команда могла залишатися на окремій території лише близько 10 хвилин.

"Це фактично межа наших можливостей. Тобто, далеко не зайдеш, багато не зробиш. Це максимальна межа, після якої прилітають перші дрони. А за 10 хвилин ми можемо хіба що увійти на перші метри, тільки зайти у Великий Луг", – говорить еколог.

Частина території Великого Лугу взагалі недоступна для людей. Йдеться, зокрема, про ділянки посеред Дніпра та території ближче до окупованого берега.

Тому про стан природи на цих територіях дослідники можуть лише здогадуватися.

Водночас четверте літо після катастрофи показує, що Великий Луг продовжує не просто відновлюватися, а формувати нову екосистему на місці колишнього водосховища.

Якою вона стане через десятиліття, залежатиме, зокрема, від того, чи матиме територія можливість і надалі розвиватися природним шляхом, а також від її майбутнього правового статусу.

Джерело: УНІАН