В Ізмаїлі обвідний канал Леб’яжого озера перетворюється на “братську могилу” для риби
В Ізмаїлі вчора містяни стали свідками моторошної картини на обвідному каналі Леб’яжого озера (ділянка поблизу морвокзалу). Вода виявилася буквально всіяна тушами мертвої риби. На поверхню спливли великі особини рослиноїдних видів, переважно білий амур. Риба, яка розкладається на сонці, отруює воду продуктами розпаду, а на берегах, попри очевидну небезпеку, продовжують сидіти місцеві рибалки. Про це розповіла активістка Наталі Гашинська.
У коментарях ізмаїльці зазначають, що нинішній замор риби — закономірний підсумок багаторічної бездіяльності. Досвідчені ізмаїльські рибалки сходяться на думці: канал банально «задихнувся». Аномальна літня спека у поєднанні з повним застоєм води та критичним замуленням русла запустила незворотні процеси. Водойма до краю заросла водоростями та очеретом. В умовах високої температури бурхлива рослинність починає цвісти, а потім відмирати. Процес гниття на дні поглинає з води останні залишки розчиненого кисню, одночасно виділяючи отруйний сірководень та метан. У цій ситуації велика риба — така як білий амур — страждає першою. Їй просто немає чим дихати у стоячій воді, яка стрімко перетворюється на болото.
Старожили Ізмаїла пам’ятають зовсім інші часи. У двохтисячних роках обвідний канал не просто функціонував — він був зразковою екосистемою. За порядком тут жорстко стежили працівники Ізмаїльського морського торговельного порту. Тоді до екології каналу підходили системно та по-господарськи. Завдяки ресурсам порту організовувалося регулярне зариблення. З риборозплідників «Петушки» та озера Репіда неводами виловлювали різношерсту рибу — сазана, карася і, головне, білого амура. Останнього запускали не заради забави: білий амур — це природний біомеліоратор, який тоннами поїдав жорстку водну рослинність, запобігаючи заростанню та замуленню каналу. Порт контролював рівень води, чистив русло та підтримував порядок на берегах.
Сьогодні від колишньої величі та системного підходу не залишилося й сліду. Головне питання, яке ставлять ізмаїльці: «Хто зараз господар каналу? Місто чи АМПУ?». Відповідь проста— схоже, що ніхто. Після реформи портової галузі Ізмаїльська філія АМПУ опинилася затиснутою в жорсткі рамки: вони відповідають за днопоглиблення судноплавного ковша Дунаю та причали, але не мають юридичного права витрачати цільові кошти на непрофільний обвідний канал — це одразу спишуть як нецільове використання держбюджету.
На жаль, якщо нічого не робити, обвідний канал Леб’яжого озера чекає невтішна доля. Вже найближчими роками він остаточно втратить проточність, повністю заросте очеретом у людський зріст і перетвориться на стічну канаву та стихійне сміттєзвалище просто в межах міста.
Фото ілюстративне
